Рак сигмоподібної кишки

Хіміотерапія 12 Лютого 2022

Злоякісна пухлина в сигмоподібній кишці є досить поширеною патологією, що належить до різновидів колоректального раку. Подібний діагноз поширений серед молодих людей віком 40-60 років, а захворювання частіше вражає чоловіків, ніж жінок. Зважаючи на відсутність ранніх симптомів, хворобу часто виявляють вже на пізніх стадіях, і за відсутності своєчасного лікування вона може призвести до серйозних наслідків аж до летального результату.

Що таке пухлина сигмоподібної кишки

Рак сигмоподібної кишки — захворювання, що характеризується наявністю злоякісних новоутворень у невеликому відділі товстого кишечника, розташованому після ободової та перед прямою кишкою. Частка даної патології становить приблизно 30 % всіх діагностованих випадків колоректального раку. Захворювання важко діагностувати, оскільки ознаки перебігу хвороби довго залишаються непоміченими через значну товщину стінок кишечника.

У більшості випадків пухлинні новоутворення вражають всі шари кишечника і виходять за його межі як із внутрішньої, так і з зовнішньої поверхні, блокуючи вільне переміщення калових мас. Рідше пухлина проростає зі слизової оболонки в кишечник, формуючи вузли на тонкій ніжці.

Найчастіше прояви патології виявляють випадково під час профілактичних обстежень із проведенням відеоколоноскопії. Комплексне лікування хвороби пропонує сучасна хірургія у Дніпрі.

Від чого виникає пухлина сигмоподібної кишки

Пухлина сигмоподібної кишки може розвиватися з цілого ряду причин:

генетична схильність та наявність онкологічних захворювань у сімейному анамнезі;
хронічні хвороби товстого кишечника, зокрема коліт;
вікові захворювання, спричинені природними процесами старіння;
уповільнена перистальтика, спричинена малорухливим способом життя;
неправильне харчування, надмірне вживання жирної, важкої їжі;
наявність надмірної ваги, ожиріння;
цукровий діабет;
шкідливі звички, що викликають сильну інтоксикацію, зокрема куріння, вживання алкоголю та канцерогенів;
схильність до доброякісних утворень кишечника, поліпів;
часті запори та спричинені ними ушкодження слизових оболонок.

Симптоми раку сигмоподібної кишки

Перші симптоми раку сигмоподібної кишки можуть довго залишатися непоміченими, оскільки вони нагадують класичні розлади роботи органів ШКТ. Серед них:

посилений метеоризм;
зміни характеру випорожнення від запорів до діареї;
періодичний тупий або переймоподібний біль у ділянці шлунка;
болючі відчуття при дефекації;
звуки бурчання в черевній порожнині;
відрижки, що супроводжуються неприємним запахом із ротової порожнини;
поява в калових масах слизових або кров’яних вкраплень.

У міру розвитку хвороби та настання наступних стадій онкології симптоми посилюються і до них додається більш серйозна симптоматика:

сильна слабкість і швидка стомлюваність;
зниження апетиту;
підвищена температура;
нудота, блювання та запаморочення;
жовтяниця;
землистий відтінок шкірних покривів;
анемія;
скупчення рідини в черевній порожнині (асцит);
різке зниження маси;
збільшена печінка;
роздутий накопиченими каловими масами живіт.

Стадії захворювання

Онкологічна патологія розвивається поступово, тому лікарі розрізняють кілька її стадій:

0 стадія — початкова форма раку з ураженням поверхневого епітелію кишки.
1 стадія — ураження злоякісними клітинами локалізовано в слизовому та підслизовому шарах органа, а розмір новоутворення не перевищує 2 см.
2 стадія — на даному етапі хвороба може розвиватися за двома типами: А — обсяг новоутворення понад 2 см, однак не перевищує діаметра кишки, пухлина не проростає в кишкову стінку; В — злоякісний процес охоплює стінки кишечника, але не поширюється на сусідні органи.
3 стадія — на даному етапі розміри утворення значно збільшуються і пухлина виходить за межі кишки, метастази при раку сигмоподібної кишки на цій стадії утворюються в регіонарних лімфовузлах (В тип), при розвитку хвороби А типу патологічний процес зачіпає весь кишковий просвіт і може проходити без формування метастазів.
4 стадія — тяжке ураження органу з повним перекриттям новоутворенням кишкового просвіту та множинними метастазами як у лімфовузлах, так і у віддалених органах. Якщо метастази виявляють в одному з органів, говорять про розвиток хвороби за типом А, у випадку, якщо процес зачіпає два і більше органи, найчастіше це легені, печінка і хребет — рак розвивається за типом В.

Діагностика раку сигмоподібної кишки

Зважаючи на те, що біль при раку сигмоподібної кишки, як і інші характерні симптоми, починають проявлятися лише на пізніх стадіях, виявити хворобу на початковому етапі її розвитку можна виключно випадковим чином у ході стандартного профілактичного обстеження. За наявності у лікаря підозр на онкологію пацієнту показана комплексна діагностика, під час якої проводять такі дослідження:

Аналіз крові на онкомаркери.
Колоноскопія або ректороманоскопія — візуальний огляд кишечника шляхом введення в нього спеціального інструменту з мікрокамерою на кінці з наступним забором уражених тканин для біопсії та подальшого гістологічного дослідження.
Іригоскопія — рентгенографія з контрастом (барієвий розчин).
МРТ або КТ — способи, що дозволяють визначити наявність і розміри пухлини, її точне положення, наявність і ступінь поширення метастазів.
УЗД — застосовується для огляду всіх органів черевної порожнини.

Методи лікування

Ефективне лікування хвороби можливе виключно хірургічним шляхом із подальшим проведенням хіміотерапії.

Операція є ключовим способом лікування. Резекція сигмоподібної кишки передбачає видалення уражених пухлинним процесом тканин і лімфовузлів із метастазами з подальшим відновленням кишкової трубки.

Характер хірургічного втручання залежить від розмірів пухлини та стадії захворювання.

На 1-2 стадіях можливе проведення малоінвазивної лапароскопічної операції, яка виконується через невеликі проколи спеціальним мікроінструментом.

На запущених стадіях раку проводять відкриту лапаротомічну операцію, що передбачає повне видалення сигмоподібної кишки (операція Гартмана). Таке втручання передбачає формування тимчасової або постійної зовнішньої стоми для відведення газів і калових мас. У разі успішного відновлення після операції через кілька місяців можливе проведення повторного втручання з формуванням анастомозу та відновленням природного виведення калу.

Хімієтерапія при раку сигмоподібної кишки — медикаментозний метод, який використовується в комплексній терапії хвороби для закріплення результатів операції та профілактики рецидивів. У ході лікування пацієнту вводять спеціальні хімічні препарати, що руйнують злоякісні клітини та значно знижують їхню активність. У деяких випадках проведення хімієтерапії показано також у передопераційному періоді для зменшення розмірів пухлини. Препарати для лікування підбирають індивідуально, ґрунтуючись на результатах лабораторних аналізів та гістологічного дослідження.

Прогноз при раку сигмоподібної кишки

Виживання при раку сигмоподібної кишки безпосередньо залежить від того, на якій стадії було виявлено захворювання:

при початку лікування та проведенні операції на 1 стадії протягом п’яти наступних років виживає близько 93 % пацієнтів;
на другій стадії — 80 % хворих;
на третій стадії — не більше 30 %;
на четвертій стадії — максимум 8 %.

Дієта при раку сигмоподібної кишки

Після успішного проведення хірургічного втручання та пройденого курсу хімієтерапії пацієнтам показана спеціальна дієта.

Спеціальне харчування після операції раку сигмоподібної кишки спрямоване на стабілізацію роботи органів ШКТ та покращення перистальтики кишечника. Загалом рекомендації лікарів онкологів і дієтологів зводяться до наступного:

регулярне споживання продуктів із високим вмістом клітковини, що сприяють природному очищенню організму від шлаків і токсинів;
включення до раціону великої кількості фруктів та овочів, що підвищують перистальтику кишечника та запобігають розвитку запалень на слизових органів ШКТ;
щоденне вживання круп, олії, риби нежирних сортів для нормального функціонування травної системи;
дробне харчування часто і невеликими порціями, обов’язкове вживання їжі в теплому вигляді;
суворе дотримання питного режиму з достатнім вживанням чистої води;
приготування страв на пару, методом тушкування чи запікання для збереження корисних властивостей продуктів.

Що не можна їсти при раку сигмоподібної кишки

Щоб зберегти позитивну динаміку, прискорити відновлення після операції та запобігти можливим рецидивам хвороби, з раціону потрібно виключити такі продукти: