Кіфоз: симптоми, діагностика, методи лікування

Кіфоз — це одна з найчастіших деформацій хребта, коли спинний хребет має надмірно опуклу дугоподібну форму, спрямовану назад. На початкових стадіях патологія проявляється як сутулість, але, якщо не провести відповідне лікування, у хребетному стовпі з’являються патологічні вигини та опуклість у спині прогресує у горбатість. Як наслідок, рухливість ребер і грудної клітки зменшується, лопатки приймають крилоподібну форму, а живіт випинається вперед.

Найчастіше викривлення хребта виникає у грудному відділі, але може зачіпати шийну та поперекову ділянку. Патологія небезпечна тим, що може спричинити здавлення нервових закінчень і спинного мозку, призвести до болів у спині, порушень у роботі серцево-судинної, травної та нервової системи, паралічу і суттєво погіршити якість життя пацієнта. Нижче ми розповімо, як лікувати кіфоз різними способами.

Типи захворювання

Порушення постави може бути вродженою вадою, розвиватися самостійно або на тлі інших захворювань (туберкульозу, поліомієліту, сколіозу або пухлин), але найчастішою причиною є травми та переломи хребців. Залежно від причини виникнення, зміни форми, ступеня деформації хребців і наявності ускладнень виділяють такі види кіфозу:

• вроджений — розвивається внаслідок аномального формування хребців у період внутрішньоутробного розвитку плода, може поєднуватись із захворюваннями сечостатевої системи;
• генотипічний — спадкова патологія, що є сімейною особливістю і передається ідентичною формою у кількох поколіннях;
• компресійний — причиною є компресійний перелом тіла одного або декількох хребців зі зміною форми та висоти, розвивається у разі травматичних ушкоджень, остеопорозу, інфекцій або пухлин хребта, призводить до болів у спині, пошкодження нервових корінців та спинного мозку, зниження дихальної функції;
• мобільний — розвивається у разі слабкості м’язового корсета через неправильне положення тіла, що увійшло до звички, піддається лікуванню консервативними методами;
• рахітичний — з’являється у дітей із діагнозом “рахіт” на другому півріччі життя, причиною є порушення фосфорно-кальцієвого обміну;
• старечий — кіфоз грудного відділу хребетного стовпа у людей зрілого віку, причиною є вікові дегенеративні зміни у міжхребцевих дисках і хребцях, а також слабкість м’язового корсета;
• тотальний — дугоподібний кіфоз хребетного стовпа в сагітальній площині, розвивається за наявності таких патологічних процесів, як остеохондроз, хвороба Бехтерева та інших, характерною особливістю є склеювання міжхребцевих суглобів;
• функціональний — формується внаслідок порушення постави та м’язового балансу, а також на тлі нервово-психічних розладів, не потребує спеціального лікування, може бути виправлений комплексом простих вправ і масажем;
• дорсальний юнацький — виникає у підлітків у період статевого дозрівання, характеризується клиноподібною деформацією грудних хребців, на розвиток цього типу патології може впливати спадковість;
• паралітичний — причиною є параліч або атрофія м’язів спини, часто супроводжується сколіозом, лікується консервативними методами: масажем, ЛФК;
• посттравматичний — утворюється внаслідок перелому хребта або вивиху окремих хребців, також може сформуватися і на тлі неврологічних порушень;
• дегенеративний — обумовлений зносом міжхребцевих дисків і суглобів, прогресує, часто супроводжується остеохондрозом та сколіозом.

Здебільшого всі види патології лікуються консервативними способами, але в особливо складних випадках, коли настає IV ступінь захворювання на кіфоз, операція є єдиним варіантом лікування.

Класифікація захворювання

Основний чинник, що впливає на вибір способу лікування за наявності патології «кіфоз» — ступені викривлення хребетного стовпа. Розрізняють:

• кіфоз 1 ступеня — характеризується кутом нахилу хребта в межах 31 – 40 градусів, проявляється сутулістю і порушенням постави, турбують втома та незначні болючі відчуття наприкінці дня;
• кіфоз 2 ступеня — кут викривлення становить від 41 до 50 градусів, патологія посилюється лордозом з опуклістю хребта вперед, біль у передпліччя і грудях стає сильнішим, відчувається оніміння рук, сутулість збільшується, плечі опущені вниз;
• кіфоз 3 ступеня — кут нахилу тіла становить 51 – 70 градусів, рухливість хребта обмежується та супроводжується здавлюванням і деформацією грудної клітки, можливі порушення в роботі органів дихання й травлення;
• кіфоз 4 ступеня — спина вигнута на 71 градус і більше, при цьому грудна клітка западає, живіт випинається, торс стає менше в розмірах, у пацієнта з’являються скарги на нестачу повітря, задишку, біль у спині й поміж ребрами, у запущених випадках можливе нетримання сечі та калу.

Симптоми

За наявності патології «кіфоз грудного відділу» симптоми можуть бути різними залежно від причини, ступеня та форми викривлення хребта, тому чим раніше звернутися до лікаря, тим більше шансів уникнути ускладнень і покращити якість життя. Серед найчастіших проявів можна назвати такі:

• візуальний косметичний дефект — найпомітніша ознака кіфозу, що проявляється в сутулості, випинанні грудей або появі горба;
• постійні або такі, що часто виникають, болі в шийному та грудному відділі хребетного стовпа під час навантажень, сидіння або лежання;
• порушення функції дихання, кардіально-судинної та статевої системи, пов’язані зі зменшенням об’єму грудного відділу, здавленням легень і серцевого м’яза;
• відчуття дискомфорту в поперековій та крижовій ділянці, біль, що тягне, у нижніх кінцівках;
• обмеження рухливості хребта;
• неврологічні розлади — рідкісні, але небезпечні наслідки кіфозу, спричинені здавлюванням нервових волокон або ділянок спинного мозку, які призводять до слабкості в ногах, втрати чутливості, тазових розладів і навіть паралічу.

Причини

Викривлення грудного відділу хребта у передньо-задньому напрямку – це кіфоз, причини якого можуть бути різними. Найчастішими є:

• вроджені патології, що виникають через неправильне формування хребців або міжхребцевих дисків у період внутрішньоутробного розвитку;
• обтяжена спадковість — фактор ризику, особливо за наявності сімейних випадків хвороби Шейермана-Мау або анкілозуючого спондиліту, що вражає аксіальний скелет і суглоби;
• травми, переломи, вивихи, нестабільність хребта після перенесеного хірургічного втручання;
• слабкість м’язового корсета та сутулість, спричинені недостатністю фізичних навантажень, неправильною поставою або поганою підтримкою спини;
• остеопороз — зниження щільності кісткової тканини, що є причиною компресійних переломів хребців і дегенеративного кіфозу в людей похилого віку;
• інфекційні та хронічні захворювання хребта, пухлинні процеси, що ушкоджують тіло хребців і хребетний стовп;
• променева терапія — рідкісна причина патології, яка може виникнути у дітей, що пройшли лікування онкологічної пухлини за допомогою опромінення.

Діагностика

Перш ніж підібрати спосіб лікування, потрібно правильно діагностувати кіфоз спини. Діагностика дозволяє визначити форму й ступінь викривлення хребта та передбачає такі методи обстеження, як:

• фізичний огляд, у ході якого лікар-ортопед візуально оцінює поставу, за допомогою пальпації виявляє видимі деформації хребетного стовпа та визначає болючі точки в опорно-руховому апараті;
• рентгенографія — дозволяє отримати зображення хребта у прямій і бічній проєкції, визначити кут кривизни, виявити наявність травматичних ушкоджень (вивихів, переломів, пухлинних утворень, протрузій та інших аномалій);
• КТ — більш точний метод діагностики, що дозволяє отримати тривимірне зображення, вивчити кісткову структуру хребта та виявити деформацію окремих хребців і міжхребцевих дисків;
• МРТ — проводиться для оцінки стану спинномозкових корінців, спинного мозку та навколишніх тканин. Цей вид діагностики потрібен, якщо пацієнт має неврологічні порушення.

Методи лікування

Як вилікувати кіфоз та покращити якість життя? Корекція патології проводиться консервативними та хірургічними методами. Комплексне консервативне лікування спрямоване на усунення викривлення хребетного стовпа, зміцнення м’язового корсета і запобігання рецидивам патології. Операцію проводять в особливо складних випадках, коли терапевтичні заходи не дають позитивного ефекту.

Симптоматичне лікування

Проводиться на ранніх стадіях захворювання для усунення больового синдрому, зміцнення м’язів і кісткової тканини, нормалізації обміну речовин. Больовий синдром усувають нестероїдними протизапальними препаратами. Щоб виключити ризики появи кровотеч у ШКТ, додатково призначають інгібітори протонної помпи. Для зміцнення м’язів і структури кісткової тканини рекомендують приймати комплекс вітамінів групи B, а також препарати на основі кальцію та вітамін D.

Дефанотерапія

Унікальний спосіб лікування, який полягає у безболісному тракційно-імпульсному впливі на структури хребта, м’язи та зв’язковий апарат. Для цього розробляється комплекс психофізичних вправ, які усувають спазми м’язів та відновлюють рухливість суміжних хребців і розташованих між ними дисків за допомогою релаксації та м’якого масажу. При цьому усуваються порушення в опорно-руховому апараті та зміцнюється м’язовий корсет.

Мануальна терапія

У ході лікування мануальний терапевт впливає руками на хребет і навколишні тканини з метою повернути хребці в нормальне фізіологічне положення. Метод передбачає механічне навантаження на певні відділи хребетного стовпа і за кілька сеансів усуває шийний кіфоз, больовий синдром, підвищує тонус м’язів. Це один із найбезпечніших та найефективніших методів лікування шийного відділу хребта.

Хірургічне лікування

Метою хірургічного лікування є усунення вираженого больового синдрому, відновлення анатомічного становища окремих хребців, стабілізація всього хребетного стовпа та усунення косметичного дефекту. Як лікувати грудний кіфоз хірургічним методом? Для цього проводять наступні операції:

• Трансплантація кісткового трансплантата — це пересадка власної або донорської кісткової тканини в міжхребцевий простір для відновлення форми та висоти хребців.
• Спондилодез — відкрита операція, в ході якої хребет фіксують у правильному положенні за допомогою імплантатів, спеціальних пластин і шурупів, щоб виправити кут вигину, відновити поставу та запобігти подальшому викривленню.
• Остеотомія — спосіб усунення кіфозу шляхом видалення окремих пошкоджених хребців або їх частини з подальшою заміною штучними імплантами. Операція усуває зайву рухливість хребта та відновлює фізіологічні вигини.
• Вертебропластика — малоінвазивна операція, в ході якої тріщини в тілі зламаного хребця заповнюють спеціальним цементом. Процедура дозволяє стабілізувати хребет у правильному положенні після перелому або травми та усунути больовий синдром.
• Кіфопластика — відрізняється від вертебропластики тим, що в пошкоджений хребець замість кісткового цементу вводять невеликий балончик із розчином, що цементує. Після застигання цементу балончик виймають. Операцію проводять у разі пошкодження хребта після травми або компресійного перелому.

Протипоказання при кіфозі залежать від ступеня й причини викривлення хребта та індивідуальних особливостей пацієнта. Загалом виділяють такі обмеження:

• виконання вправ з осьовим навантаженням на спину (станова тяга, присідання зі штангою, жим лежачи) — призводять до травми та посилюють деформацію хребта;
• вправи з ударними навантаженнями (біг, стрибки, скакалки) — збільшують тиск на хребет і внутрішні органи та порушують амортизацію дисків;
• нахили, повороти тулуба, скручування, обертання — підвищують ризик зсуву або зміщення хребців та пошкодження нервових корінців;
• оперативне лікування кіфозу за відсутності явних показань, коли кут викривлення не перевищує 60 градусів.

Реабілітація

Реабілітаційна програма після хірургічного втручання допомагає відновити організм і функції хребта.

Лікувальна фізкультура

Передбачає регулярне виконання спеціальних вправ, спрямованих на виправлення постави, зміцнення хребетних м’язів, зв’язкового апарату хребців і зменшення викривлення хребта. Комплекс ЛФК покращує кровопостачання та живлення міжхребцевих дисків, підвищує їхню еластичність. Патологічний кіфоз ефективно усувається за допомогою лікувальної фізкультури, особливо якщо вона розпочата своєчасно та поєднується з масажем і фізіотерапією.

Масаж

Щоб зупинити грудний кіфоз у дітей та дорослих, призначається лікувальний масаж. Лікувальна процедура дозволяє усунути м’язовий спазм і відновити тонус ослаблених м’язів спини. Масаж покращує лімфоток і кровопостачання м’яких тканин, усуває больовий синдром та запалення, сприяє регенерації хрящів. Щоб лікування було максимально ефективним, тривалість курсового масажу має становити щонайменше 10 процедур.

Фізіотерапія

Фізіотерапевтичні процедури є одним з основних елементів лікування кіфозу. Лікувальні процедури покращують кровопостачання тканин, покращують метаболізм, позбавляють болю, усувають спазми м’язів і сприяють відновленню хрящів у хребті. Найефективнішими процедурами для лікування кіфозу будь-якої локалізації є:

• магнітотерапія;
• ультразвукова терапія;
• електрофорез;
• тракційне витягування хребта;
• прогрівання «закостенілих» ділянок хребетного стовпа.

Ортопедична корекція

Використання ортопедичних корсетів і поясів дозволяє підтримувати хребет у правильному положенні та запобігти прогресуванню дегенеративного кіфозу. Правильно підібраний корсет виправляє неправильну поставу та зайвий вигин хребта в грудному й поперековому відділі, зменшує больові відчуття та дозволяє збільшити амплітуду рухів.

Джерела

• https://cyberleninka.ru/article/n/hirurgicheskaya-korrektsiya-kifozov-na-pochve-bolezni-sheyermanna
• https://cyberleninka.ru/article/n/opyt-primeneniya-balonnoy-kifoplastiki-pri-travmaticheskom-perelome-pozvonochnika/viewer
• https://www.healthcentral.com/condition/spinal-fractures/kyphoplasty-vertebroplasty-vertebral-augmentation-implant-treatments-spinal
• https://www.krasotaimedicina.ru/diseases/traumatology/kyphosis