Лімфома Ходжкіна

Хіміотерапія 13 Березня 2024

Лімфома Ходжкіна (синонім: лімфогранулематоз) — онкологічна пухлина, що вражає лімфатичну систему і складається з двоядерних клітин Березовського-Штернберга-Ріда та лакунарних клітин з множинними ядрами. Хвороба починається з ураження лімфоцитів, що контролюють імунну систему, та утворення лімфоїдної тканини.

Злоякісність лімфоми проявляється у здатності до поширення метастазів. Уражені клітини розносяться організмом із кров’ю або лімфою та проростають у неушкоджених тканинах і органах як ракова пухлина. Перша ознака захворювання — безболісне збільшення лімфовузлів у зоні шиї, пахв або в паху. Хвороба лімфома Ходжкіна може розвиватися у людини в будь-якому віці, чоловіки хворіють частіше, ніж жінки. Діагноз підтверджується за результатами гістологічного дослідження матеріалу, отриманого під час біопсії. За наявності діагнозу лімфома Ходжкіна лікування залежить від стадії та серйозності захворювання, а також від віку й загального стану здоров’я пацієнта.

Симптоми

Одне з захворювань, що важко діагностуються, — лімфома Ходжкіна, симптоми у дорослих на ранній стадії виражаються збільшенням лімфовузлів у шийно-надключичній ділянці або в середостінні та не супроводжуються больовим синдромом і погіршенням самопочуття. Збільшення випадково можна знайти при флюорографії. Такі симптоми, як слабкість і підвищення температури тіла, багато пацієнтів вважають ознакою застуди, тому не поспішають звертатися до лікаря. У міру того, як патологічний процес прогресує, стан хворого погіршується, з’являються яскраво виражені симптоми:

лихоманка, спричинена підвищенням температури тіла до 38 °C і вище, яка триває до декількох днів і не купірується прийманням жарознижувальних засобів;
проливний піт у нічний час, що змушує міняти білизну;
інтенсивний шкірний свербіж у ділянці збільшених лімфатичних вузлів від помірного до дерматиту зі слідами розчісувань по всьому тілу;
відсутність апетиту та різка ненавмисна втрата ваги (понад 10 % протягом 6 місяців);
кашель, важка задишка, хрипи, синюшність обличчя, біль за грудиною, спричинені тиском лімфоїдної тканини на верхню порожнисту вену;
жовтяниця, обумовлена здавленням жовчних проток.

Важливо!
При хворобі лімфома Ходжкіна симптоми часто з’являються на пізній стадії, коли обсяг лімфоїдної маси стане значним, що набагато погіршує прогноз. Тому при збільшенні лімфовузлів на тлі гарного самопочуття слід звернутися до лікаря та пройти діагностику.

Якщо після лікування повернулася хвороба лімфома Ходжкіна, рецидив, симптоми можуть бути такими ж, як при первинному захворюванні. Крім того, рецидив може викликати симптоми, характерні для органа, який охоплений патологічним процесом:

труднощі з диханням, кашель чи біль у грудях при ураженні легень або середостіння;
нудоту, блювання, діарею або запор при ураженні шлунково-кишкового тракту;
біль у животі, збільшення печінки або селезінки при ураженні цих органів;
головний біль, слабкість, параліч або судоми при ураженні головного або спинного мозку;
анемію, кровотечі або інфекції при ураженні кісткового мозку.

Класифікації захворювання

Лімфома Ходжкіна — це один із різновидів злоякісних лімфом, яка за гістологічними ознаками та характером перебігу ділиться на чотири типи:

Лімфогістіоцитарна форма — складає близько 15 % від усіх випадків, має низький ступінь злоякісності. У біоптаті домінують зрілі лімфоцити. Діагностується переважно у чоловіків віком до 35 років.
Класична лімфома Ходжкіна (нодулярний склероз) — найпоширеніший вид лімфом, складає близько 40 – 50% випадків, прогноз хороший. Для цієї форми характерна наявність фіброзних тяжів, що розділяють лімфоїдну тканину на окремі вузли в середостінні. У біоптаті є клітини Рід-Березовського-Штернберга, а також лакунарні клітини з множинними ядрами. Ця форма найчастіше виявляється у жінок старше 20 років.
Змішано-клітинна форма — зустрічається у 30% випадків хвороби Ходжкіна. Зазвичай виявляється у людей похилого віку та дітей віком 5 – 8 років. За клінічними ознаками збігається з ІІ – ІІІ стадією хвороби, має схильність до розвитку процесу. Вражає лімфовузли в черевній порожнині, може метастазувати в селезінку.
Вузлова форма з лімфоїдним переважанням — рідкісний варіант, який діагностується у 5% пацієнтів. Найчастіше хворіють чоловіки віком 30 – 50 років. За клінічними симптомами збігається з IV стадією хвороби. У біоптаті плазматичні клітини зустрічаються рідко, домінують клітини Рід-Березовського-Штернберга та фіброзні тяжі.

Будь-який тип лімфоми Ходжкіна розвивається за власною схемою та вимагає дотримання окремого протоколу.

Фактори ризику

Що таке лімфома Ходжкіна? Причини раку остаточно не вивчені. Вважається, що захворювання пов’язане з генетичними змінами у B-лімфоцитах, які відповідають за імунний захист організму. Зміна ДНК призводить до того, що починається неконтрольоване розмноження аномальних клітин Рід-Штернберга. Чинниками, що провокують хворобу, є:

зараження генетично різнорідними вірусами папіломи людини або ВІЛ;
ослаблення імунітету внаслідок приймання окремих препаратів, трансплантації органів, вроджених патологій або з інших причин;
обтяжена спадковість або інші онкологічні захворювання у сімейному анамнезі;
вік від 15 до 35 років і старше 55 років, коли люди наражаються на підвищений ризик;
стать: чоловіки більш схильні до захворювання, ніж жінки;
аутоімунні захворювання, такі як ревматоїдний артрит, вроджена непереносимість глютену, системний червоний вовчак та інші;
вплив таких хімічних речовин, як пестициди, добрива, розчинники або барвники.

Стадії

У разі такого захворювання, як лімфома Ходжкіна, стадії показують поширеність злоякісного процесу. Кожна з них додатково ділиться на групи А та В залежно від того, чи є у пацієнта характерні симптоми, чи ні. Для визначення стадії хвороби фахівці оцінюють:

кількість уражених лімфовузлів;
локалізацію пухлинних осередків (по одну або по обидві сторони діафрагми);
чи поширилась пухлина на селезінку, кістковий мозок або інші екстралімфатичні органи (позначаються буквою «E»).

Щоб підтвердити діагноз лімфома Ходжкіна і визначити стадію захворювання, потрібна госпіталізація до спеціалізованої багатопрофільного медичного центру та комплексне обстеження пацієнта для підбору тактики лікування. Для стадіювання патології використовується міжнародна класифікація Анн-Арбор:

Перша стадія (I) — лімфома охоплює один лімфатичний вузол вище або нижче за діафрагму або поширилася на орган, який не належить до лімфатичної системи (позначається як “E”).
Лімфома Ходжкіна 2 стадія (II) — лімфома знаходиться у двох або більшій кількості лімфовузлів на одній стороні діафрагми або вражає один орган з його регіонарними вузлами у тій же зоні. Також застосовна стадія IIE, є об’ємне утворення в грудній клітці.
Лімфома Ходжкіна 3 стадія (III) — патологія зачіпає дві та більше групи лімфатичних вузлів вище і нижче за діафрагму.
Лімфома Ходжкіна 4 стадія (IV) — дисемінована стадія, на якій патологічний процес поширюється на один або більше органів за межами лімфатичної системи. Зазвичай до них належить печінка, кістковий мозок або легені.
Лімфома Ходжкіна: рецидив — це лімфома, яка повернулася в ту частину тіла, де виникла, або в іншу. Це може статися будь-коли, навіть через роки після проведеного лікування. Якщо це станеться, буде проведено низку тестів, щоб визначити її стадію.

Методи діагностики

Лімфома Ходжкіна: як виявити? Найважливіший критерій для встановлення діагнозу — наявність клітин Рід-Березовського-Штернберга в шматочку лімфоїдної тканини, взятої під час біопсії. Крім того, сучасні методи обстеження включають такі процедури:

Фізикальний огляд та збір анамнезу. Лікар вислуховує скарги пацієнта й перевіряє наявність збільшених лімфатичних вузлів у ділянці шиї, пахв і паху, а також пальпує селезінку та печінку.
Клінічний та біохімічний аналізи крові. Зразок береться для визначення групи, резус-фактора, рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів і тромбоцитів. Ці дані дозволяють оцінити стан здоров’я пацієнта та виявити ознаки раку.
Гістологічне дослідження (біопсія). Проводиться двома методами під анестезією. У першому випадку це ексцизійна біопсія, під час якої здійснюється висічення пошкодженого лімфовузла. Аналіз роблять, якщо пацієнт вчасно звернувся до лікаря. Другий варіант — трепан-біопсія під контролем УЗД або КТ. Проводиться у разі, коли хворий перебуває в життєзагрозному стані.
УЗД. Проводиться для виявлення осередків ураження і визначення напрямку голки для проведення біопсії.
КТ з контрастуванням. Використання контрастного препарату дозволяє визначити зону ураження, стадіювати захворювання та розміри пухлинних осередків. Процедура безболісна, за часом займає 30 – 45 хвилин.
ПЕТ-КТ сканування. Дозволяє отримати кольорове тривимірне зображення і дізнатися, чи зачепила лімфома кістковий мозок, інші лімфатичні вузли та органи.
Пункція кісткового мозку. Проводиться в рідкісних випадках для того, щоб зрозуміти, чи є в кістковомозковій тканині ракові клітини.

Лікування

Чи лікується лімфома Ходжкіна? Як показує практика, лікування, розпочате на ранніх стадіях захворювання, призводить до повного одужання пацієнта. Вибір методу лікування — важливий етап прийняття рішення, оскільки метою терапії є знищення атипових клітин лімфоми Ходжкіна та досягнення стійкої ремісії. Основними методами лікування є:

Хімієтерапія. Це лікування хімічними препаратами, дія яких спрямована на знищення клітин лімфоми. Потрапляючи в кровотік, вони досягають майже всіх частин тіла. Ліки вводять методом дифузії через вену на руці або приймають у таблетованій формі. Можливе використання двох способів введення. Лікування класичної лімфоми Ходжкіна (крім першої стадії) починається з хімієтерапії. При вузловій формі патології її поєднують із радіо- та таргетною терапією.
Променева терапія. Для ліквідації клітин Рід-Штернберга радіотерапія використовує потужні потоки рентгенівських променів і протонів. Під час лікування хвороби Ходжкіна радіація спрямована на уражені вузли лімфи та прилеглі ділянки, куди може поширитись хвороба. Зазвичай вона використовується разом із хімієтерапією. Для людей з діагнозом лімфома Ходжкіна (нодулярний склероз) 3 стадія поєднання хіміє- та променевої терапії може бути єдиним необхідним видом лікування.
Імунотерапія. Це вид лікування, який застосовує власну імунну систему організму для боротьби з раком. Деякі види імунотерапії використовують моноклональні антитіла — штучно створені білки, які можуть зв’язуватися з певними маркерами на поверхні клітин лімфоми та допомагати знищувати їх.
Високодозна поліхімієтерапія та аутологічна пересадка кісткового мозку. Лікування включає застосування високих доз хімієтерапевтичних препаратів і радіації для пригнічення лімфоми. Потім попередньо взяті здорові стовбурові клітини з кісткового мозку пацієнта вводяться в кров, де вони переміщаються до кісткових тканин і відновлюють його. Цей метод може використовуватись, якщо інші види лікування не працюють.

Прогноз

При хворобі лімфома Ходжкіна прогноз у дорослих залежить від таких факторів, як:

стадія захворювання: чим раніше виявлена лімфома, тим вищі шанси на лікування;
тип лімфоми: деякі гістологічні види лімфоми Ходжкіна мають сприятливіший прогноз, ніж інші;
наявність факторів ризику: високий рівень ферменту лактатдегідрогенази в крові, анемія, знижений вміст альбуміну, високий рівень ШОЕ, наявність симптомів B (лихоманка, нічний піт, втрата ваги) та масове ураження середостіння;
реакція на проведене лікування: чим швидше лімфома Ходжкіна реагує на хімієтерапію та/або променеву терапію, тим кращий прогноз;
вік і загальний стан здоров’я: молоді й здорові пацієнти мають вищу ймовірність лікування, ніж літні та хворі.

Загалом у разі діагнозу лімфома Ходжкіна прогноз кращий у порівнянні з іншими видами раку. На думку фахівців, на ранніх стадіях виліковується близько 85 – 90 % пацієнтів із класичною лімфомою Ходжкіна, на запущеній стадії показник становить 75 – 80 %. За сприятливого прогнозу 5-річне виживання становить 95 %. При поширеній стадії та несприятливому прогнозі 5-річне виживання становить 65 – 70 %.

За наявності хвороби лімфома Ходжкіна ремісія буває повна та часткова. У першому випадку відсутні симптоми та активність захворювання після лікування. У разі часткової ремісії симптоми стають менш вираженими, а розмір лімфоми зменшується на 50 % і більше.