Протрузія міжхребцевих дисків: симптоми, діагностика, методи лікування

Протрузія хребта — що це? Протрузією називається дегенеративно-дистрофічний процес у хребті, коли пульпозне ядро ​​міжхребцевого диска випинається за межі фіброзного кільця без порушення його цілісності. Деформований диск чинить тиск на спинномозкові корінці та є причиною вираженого больового синдрому, порушення чутливості й рухових розладів.

Лікування протрузії міжхребцевого диска проводиться різними методами та включає медикаментозну терапію у поєднанні з мануальною, а також фізіотерапевтичні процедури, які сприяють регенерації тканин, зменшенню запалення та зміцненню м’язового корсета. У випадках неефективності консервативної терапії проводиться хірургічне лікування.

Що таке протрузія міжхребцевих дисків

Хребет в організмі людини захищає спинний мозок і виконує опорну та рухову функцію. До його складу входять п’ять відділів, які включають 32 – 33 хребці, що з’єднуються між собою міжхребцевими дисками. Кожен диск складається з волокнисто-хрящової пластини, краї якої утворюють фіброзне кільце. У центрі диска знаходиться пульпозне ядро. Якщо волокна кільця під впливом різних чинників пошкоджуються, воно втрачає еластичність, у його структурі утворюються тріщини, через які ядро ​​може вийти за межі спинномозкового каналу і стиснути нервові корінці. Внаслідок цього виникають сильні болі в спині, порушується чутливість, можливі інші серйозні ускладнення.

Види протрузії та стадії захворювання

У медичній практиці виділяють кілька видів протрузії міжхребцевих дисків, які залежать від ступеня дегенерації та напрямку випинання:

• циркулярна протрузія міжхребцевого диска — це рівномірне випинання диска по всьому периметру хребця;
• дифузна протрузія — нерівномірне випинання диска по різних ділянках хребця;
• центральна (медіанна) протрузія — випинання диска в сторону хребетного каналу;
• латеральна (бічна) протрузія — випинання відбувається у праву або ліву сторону від хребетного стовпа;
• задньобічна протрузія — випинання міжхребцевого диска спрямоване назад від живота до хребетного стовпа;
• дорзальна протрузія — небезпечний стан, коли пошкоджений диск випинається за межі тіла хребця;
• форамінальна протрузія — випинання диска в сторону отворів для виходу нервових корінців.

Дуже часто протрузія міжхребцевих дисків спостерігається відразу в кількох сегментах хребта:

• шийному;
• грудному;
• поперековому;
• крижовому.

Наприклад, протрузія шийного відділу хребта, коли міжхребцеві диски швидко стоншуються і зношуються через зовнішній вплив, може поєднуватися з протрузією грудного або поперекового відділу хребетного стовпа.

Серед стадій протрузії виділяють такі:

• Перша — початкова, або дегенеративна. Характеризується руйнівними процесами у хрящовій тканині міжхребцевого диска та мінімальним випинанням у межах 1 мм.
• Друга — протрузія, або випинання. На цій стадії фіброзне кільце випинається за межі хребця, утворюючи виступ розміром 3 – 4 мм.
• Третя — формування міжхребцевої грижі, або пролапс. Завершальна стадія розвитку протрузії, яка призводить до ускладнень. Спостерігається випинання фіброзного кільця на 4 – 6 мм і вихід пульпозного ядра за межі диска.

Симптоми

За наявності діагнозу “протрузія” симптоми залежать від рівня та напрямку випинання диска, а також від ступеня здавлювання або подразнення нервових корінців. Серед найчастіших симптомів можна назвати такі:

• постійний або періодичний біль у ділянці ураженого диска, який посилюється під час рухів, кашлю, чхання;
• біль, що іррадіює по ходу здавленого нерва у верхні або нижні кінцівки, у грудну клітку, живіт або пах;
• порушення чутливості, що проявляється в онімінні, поколюванні, печінні або гусячій шкірі;
• погіршення рухової функції, зниження м’язового тонусу, рівня рефлексів, слабкість або атрофія м’язів в ураженому сегменті хребта;
• вегетативні розлади, виражені у зміні кольору шкіри, пітливості, підвищенні температури в області іннервації здавленого нерва.

Симптоми протрузії залежать від її локалізації. Наприклад, протрузії шийного відділу проявляються головним болем, запамороченням, появою шуму у вухах, порушенням зору та слуху, зниженням артеріального тиску. У разі патології в поперековому відділі турбують болі в попереку, сідницях, стегнах, колінах, стопах, порушення сечовипускання та дефекації. Протрузія грудного відділу дається взнаки гострим або хронічним болем у ділянці грудей, який іррадіює в спину, живіт або в серце, задишкою, онімінням або частковим паралічем верхніх кінцівок, атрофією мускулатури та іншими ознаками.

Причини

Коли на тлі дегенеративних змін у хребці відбувається розтягування фіброзного кільця, виникає протрузія, причини, що призводять до втрати еластичності та пружності міжхребцевого диска, можуть бути різними:

• остеохондроз хребта, зневоднення та руйнування структури диска, зниження його висоти, поява тріщин у фіброзному кільці;
• недостатня фізична активність, порушення спинномозкового кровообігу, ослаблення м’язового корсета, збільшення тиску на міжхребцевий диск;
• порушення постави та викривлення хребта (сколіоз, кіфоз, лордоз та інші) та неправильний розподіл навантаження на різні відділи хребетного стовпа, що призводить до звуження міжхребетного простору;
• травми хребта, отримані під час ударів, переломів, розтягнень та інших пошкоджень, які спричиняють запалення та рубцювання тканин диска і знижують еластичність хрящової тканини;
• фізичне перенапруження, підйом ваги, силові тренування, заняття важкою атлетикою або пауерліфтингом, робота в незручній позі;
• генетична схильність, яка визначає структуру дисків та еластичність хрящової тканини;
• надмірна вага, порушення метаболізму, ендокринні захворювання (цукровий діабет і гіпотиреоз), які знижують опірність організму до навантажень;
• літній вік, коли структура диска стає крихкою і схильною до дегенерації.

У більшості випадків патології трапляються в попереково-крижовому відділі хребта, рідше виникає протрузія дисків шийного відділу, дуже рідко ушкоджуються грудні хребці.

Діагностика

Найкращий спосіб дізнатися, чи є у пацієнта протрузія — діагностика. Для цього слід звернутися до лікаря-невролога, вертебролога, ортопеда, остеопата або мануального терапевта. Діагностика включає кілька етапів:

• Збір анамнезу. Під час консультації лікар уточнює симптоми, проводить фізикальний огляд хребетного стовпа й клінічні тести, оцінює рефлекторні функції та м’язову слабкість, визначає больову чутливість.
• Рентгенографія — інформативне дослідження, яке дозволяє візуалізувати кісткову структуру хребта, визначити ознаки остеохондрозу, що прогресує, наявність остеофітів та інших дегенеративних змін.
• МРТ або КТ хребта — дозволяють виявити протрузію диска на початкових стадіях, оцінити розміри та напрямок випинання, ступінь здавлювання нервових корінців і розташованих поруч м’язових тканин.
• Електронейрографія (ЕНГ) — метод, що дозволяє визначити швидкість проведення електричного імпульсу нервовими волокнами, оцінити характер і ступінь пошкодження корінців.

Щоб диференціювати протрузію дисків від інших захворювань зі схожими симптомами, призначаються додаткові дослідження: загальні аналізи крові й сечі, УЗД хребта, електрокардіографія та інші.

Методи лікування

Що таке протрузія міжхребцевих дисків? Це початкова стадія формування грижі хребта, тому майже у 90 % випадків лікарі займаються усуненням проблеми консервативними методами, які на цій стадії демонструють хороший терапевтичний ефект.

Медикаментозна корекція

Перед тим як лікувати протрузію дисків медикаментозним методом, потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем. Для зняття больового синдрому пацієнту призначають знеболювальні та нестероїдні протизапальні препарати, а також міорелаксанти, які усувають м’язові спазми. Для місцевого застосування використовують креми та мазі, що покращують кровообіг і живлення тканин. Хворому також призначають хондропротектори та хондроїтинсульфати для відновлення і зміцнення хрящової тканини, біогенні стимулятори та вітамінно-мінеральні комплекси, що активізують кровопостачання та обмін речовин.

Мануальна терапія

Багато пацієнтів цікавляться, як лікувати протрузію дисків без операції, якщо мазі й таблетки не здатні усунути причину захворювання та повернути диск у нормальне положення. У таких випадках для лікування патології застосовується мануальна терапія — вплив на хребет і навколишні тканини за допомогою рук. Метод дозволяє відновити рухливість хребта, усунути м’язовий спазм, поліпшити кровообіг і зняти больовий синдром. За допомогою спеціальних прийомів — розтягування, зміщення, скручування та поштовхів — вертебролог повертає хребці у фізіологічне положення. При цьому лікар впливає на першопричину патології, тому мануальна терапія вважається одним з основних підходів до консервативного лікування протрузії дисків.

Ін’єкційні блокади

Як лікувати протрузію хребців із застосуванням ін’єкційної блокади? Суть методу полягає у введенні лікарського препарату безпосередньо в осередок болю або запального процесу за допомогою ін’єкцій з метою позбавлення пацієнта від хворобливого болю. Лікування проводиться за медичними показаннями та вимагає обґрунтованого вибору ліків і суворого дотримання техніки введення, тому має здійснюватися фахівцем, який має високу кваліфікацію та великий досвід виконання процедури.

Хірургічне втручання

Хірургічне лікування проводять у випадках, коли консервативні засоби не дають жодних результатів протягом 2 – 4 місяців. Будь-яка операція має свої ризики та протипоказання, тому виконується лише за суворими медичними показаннями досвідченим нейрохірургом, який розуміє, як вилікувати протрузії без негативних наслідків. До хірургічних методів належать:

• радіочастотна деструкція — метод впливу на нервові вузли, відповідальні за передачу болю, високочастотними струмами з метою їхнього руйнування;
• холодноплазмова нуклеопластика — зменшення розміру пульпозного ядра диска та зниження тиску на фіброзне кільце під впливом холодної плазми;
• мікродискектомія — мінімально інвазивний метод, коли нейрохірург використовує мікроскоп та спеціальні інструменти для видалення протрузії диска через маленький отвір у шкірі;
• відкрита дискектомія — класична операція, коли хірург робить невеликий розріз шкіри на певній ділянці в області хребта з метою видалення частини або всього ураженого диска.

Реабілітація

Реабілітація у разі протрузії дисків починається після закінчення гострого періоду або проведеної хірургічної операції та включає заходи, спрямовані на зміцнення м’язового корсета, відновлення рухливості хребта і запобігання рецидивам патології.

Лікувальна фізкультура (ЛФК)

Це комплекс спеціальних вправ, які допомагають зміцнити м’язи спини, відновити гнучкість хребетного стовпа, покращити кровообіг і трофіку тканин, виправити поставу. Він підбирається індивідуально залежно від локалізації патології, розміру випинання, стану пацієнта та його можливостей. Вправи мають виконуватися регулярно протягом тривалого часу під контролем лікаря-реабілітолога або невролога.

Масаж

Процедура полягає в механічному впливі на м’язи спини з метою покращення лімфо- та кровотоку, зняття м’язового спазму, усунення больового синдрому, якнайшвидшого відновлення пошкоджених хребців і рухової активності хворого. Масаж буває різних видів:

• класичний;
• вакуумний;
• сегментарний.

Вид впливу вибирається реабілітологом, неврологом або вертебрологом з урахуванням діагнозу та стану пацієнта.

Фізіотерапія

Метод відновлення передбачає використання фізичних чинників впливу на патологічні ділянки хребетного стовпа. Фізіотерапія допомагає зняти біль, усунути запальні процеси, нормалізувати кровообіг та відновити тонус м’язів. До фізіотерапевтичних методів належать:

• лазеротерапія;
• ультразвукова терапія;
• магнітотерапія;
• вплив УВЧ;
• електрофорез;
• грязелікування.

Фізіотерапія є частиною комплексного лікування та проводиться фізіотерапевтом з урахуванням техніки виконання, частоти й тривалості процедур.

Витягнення хребта

Метод лікування захворювання полягає у збільшенні відстані між хребцями з метою усунення здавлення нервових корінців та зменшення навантаження на міжхребцеві диски. Витягнення дозволяє послабити тиск на спинномозкові корінці, диски й прилеглі тканини, запобігти формуванню грижі та відновити фізіологічну форму хребта. Процедура може виконуватись різними способами: сухим, водним, ручним або апаратним, бути переривчастою або безперервною. Витягнення проводиться під наглядом вертебролога або реабілітолога в спеціалізованих медичних центрах або багатопрофільний медичний центрх.

Джерела

• https://apteka.ru/blog/articles/pro-zdorovie/protruziya-pozvonochnika-chto-eto-takoe5f322c1107642248c30e3956/
• https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0
• https://www.krasotaimedicina.ru/diseases/zabolevanija_neurology/disc-protrusion
• https://artracam.com/news/protruziya-diska-chto-eto-takoe-pochemu-poyavlyaetsya-i-kak-lechit/
• https://beregispinu.ru/diseases/osteochondrosis/protruziya-diskov-pozvonochnika.html