Остеосаркома: симптоми, діагностика, методи лікування

Остеогенна саркома — злоякісне новоутворення, що формується з кісткової тканини. Для нього характерний швидкий та бурхливий розвиток, рання поява метастазів. На наявність патології можуть вказувати болі в місцях локалізації пухлини, припухлість, скутість рухів у суглобі. У цій статті розповідаємо про особливості захворювання, методи його діагностики та лікування.

Симптоми остеосаркоми

Остеосаркома — це онкологічне захворювання, яке характеризується безсимптомним перебігом на ранніх стадіях. Це значно ускладнює своєчасну діагностику та погіршує прогноз, адже остеосаркома симптоми має такі, які дуже просто сплутати з іншими захворюваннями. На наявність патології спочатку вказують неспецифічні ознаки — кульгавість, біль в ураженій кінцівці, припухлість.

Як правило, пацієнти сприймають це як наслідок травми, радикуліт, перенапругу та не надають патології великого значення, вважаючи, що все пройде саме собою. Але з часом больовий синдром не вщухає, а стає більш вираженим та сильним. Ситуація ускладнюється труднощами з диференціацією патології на ранніх стадіях. Часто пацієнту діагностується не остеосаркома кістки, а запалення м’язів або невралгія.

Найчастіше зустрічається остеогенна саркома стегнової кістки і великогомілкової кістки — у ділянці колінного суглоба. Більш ніж у 50% випадків зустрічається остеосаркома коліна (у кістках у ділянці колінного суглоба). Типовий симптом захворювання — неослабні болі в суглобі, кістці, які:

• то стихають, то наростають;
• можуть посилюватися ночами, під час фізичної активності (у процесі ходьби, бігу, занять спортом).

Якщо виникла остеосаркома ноги, симптоми включають набряк. Також можна намацати «гулю», ущільнення. Попри те, що пухлинна тканина послаблює кістку, переломи трапляються не так часто.

У поодиноких випадках зустрічається остеосаркома ребер. Ознаки остеосаркоми такого роду — біль у грудній клітці. Нерідко розвиваються такі загальні симптоми, як втрата ваги, апетиту, підвищення температури тіла. Також, коли у ребрах розвивається саркома кістки, симптоми можуть включати задишку, кашель.

Таким чином, головна проблема полягає в тому, що остеогенна саркома симптоми має неспецифічні та на ранніх стадіях фактично не проявляє себе.

Причини

У попередньому розділі ми розглянули, які остеогенна саркома ознаки має. На думку фахівців, у групі ризику — люди з низкою спадкових захворювань, фіброзною дисплазією, кістковим інфарктом, ті, хто отримував травми та електричні опіки. Загалом остеогенна саркома причини має такі:

• Віковий фактор. У групі ризику — підлітки, кістки яких активно ростуть.
• Високий зріст. У низькорослих кістковий рак розвивається набагато рідше.
• Опромінення. Підвищений ризик патології у тих, хто регулярно піддавався впливу різних випромінювань або раніше переніс променеву терапію.
• Хвороба Педжета. Це спадкове захворювання кісток підвищує загальний ризик виникнення остеосаркоми.

Серед факторів ризику для багатьох онкозахворювань велике значення мають особливості способу життя: маса тіла, шкідливі звички, характер харчування, фізична активність. Для того щоб спосіб життя призвів до виникнення злоякісної пухлини, мають пройти десятиліття, а рак кісток, як відомо, найпоширеніший серед молодих людей.

Діагностика

Особлива підступність захворювання полягає в тому, що специфічні ознаки відсутні, принаймні на ранніх стадіях. Тому, якщо запідозрена остеогенна саркома, діагностика включає безліч досліджень. Одним із найбільш показових є рентгенографія. Цей метод дозволяє відразу побачити пухлину та метастази у грудній клітці. Але це далеко не всі обстеження, які знадобляться онкологу для точної постановки діагнозу та вибору оптимальної схеми лікування.

• МРТ та КТ дозволяють максимально детально розглянути пухлину, її розміри та локалізацію, з’ясувати, чи є проростання в сусідні тканини.
• Позитронно-емісійна томографія супроводжується введенням в організм слабкої радіоактивної речовини, яка накопичується у ракових клітинах. Потім робляться знімки, де можна розглянути основну пухлину та виявити метастази, якщо вони є.
• Біопсія. Найточніший діагностичний метод виявлення характеру та природи новоутворення. Вона допомагає визначити ступінь озлоякіснення, забір матеріалу здійснюють за допомогою голки або через розріз.

Ефективним і важливим додатковим методом діагностики є біохімічний та загальний аналізи крові. Вони дозволяють оцінити загальний стан здоров’я, вказати на ступінь агресивності пухлинного процесу.

Методи лікування остеогенної саркоми

Важливо розуміти, що лікування остеосаркоми — складний і тривалий процес, який включає різні види лікування. Якщо діагностована остеогенна саркома, протокол включає оперативне лікування та хімієтерапію. Деякі види новоутворень добре реагують на променеву терапію, але зазвичай вона застосовується на пізніх стадіях, коли пацієнту показано паліативне лікування, спрямоване на зменшення больового синдрому.

Первинна остеосаркома та інші види новоутворень лікуються шляхом оперативного втручання в обов’язковому порядку. Це може бути:

• ампутація, коли повністю видаляється уражена кінцівка або кістковий елемент;
• екзартикуляція, коли пухлина видаляється із суглобової щілини.

Також у разі діагнозу остеогенна саркома кістки призначаються і органозбережні операції з подальшим проведенням ендопротезування або остеопластики. Але проведення органозбережної операції можливо далеко не завжди. Розглянемо основні протипоказання до проведення таких втручань:

• наявність в анамнезі пацієнта патологічних переломів із сильним больовим синдромом;
• залучення до патологічного процесу м’язової тканини, нервів, судин на великій площі;
• інфекційні ускладнення з боку новоутворення;
• метастази злоякісних клітин;
• симптоми ракової інтоксикації організму.

Що стосується метастазів, то на них впливають шляхом хімієтерапії та оперативними методами. За наявності поодиноких осередків ураження проводиться торакотомія, при цьому ретельно пальпуються обидві легені, оскільки часто метастазів набагато більше, ніж показує дослідження. Поодинокі метастази видаляють хірургічно.

Якщо рак кістки остеосаркома — саркома Юінга, необхідним буде лікування за допомогою променевої терапії. Тому лікування найчастіше є комбінацією хімієтерапії та променевої терапії.

Стадії розвитку остеосаркоми

Насамперед охарактеризуємо основні різновиди сарком. Найбільш сприятливо піддаються лікуванню локалізовані новоутворення, відокремлені від первинного раку. Метастатична має на увазі поширення новоутворень по всьому організму, найчастіше в кістках та легенях. Рецидивна саркома виникає тоді, коли повний курс терапії проведено, але злоякісні клітини видалені не повністю.

Фібробластична остеосаркома та інші види новоутворень подібного типу мають 4 стадії розвитку. Розглянемо їх більш детально та поглиблено:

• Перша стадія. Розмір пухлини не перевищує 8 сантиметрів, інших осередків немає. Органи не вражені.
• Друга стадія. Осередок ураження зростає до більш ніж 8 сантиметрів у діаметрі, характеризується високим ступенем злоякісності.
• Третя стадія. Для неї характерна поява кількох новоутворень будь-якого об’єму та ступеню злоякісності. Саме тоді спостерігається виникнення метастазів у легенях.
• Четверта стадія. На ній пухлина має будь-який, навіть дуже великий об’єм. У лімфовузлах та інших органах з’являються метастази.

Інша класифікація — AJCC, вона враховує поширення первинної пухлини (T), метастази у найближчих лімфатичних вузлах (N), метастази в інших частинах тіла (M) та ступінь озлоякіснення (G).

Прогнози у разі остеогенної саркоми

У разі діагнозу паростальна остеосаркома та інших видів сарком прогноз індивідуальний. Він ґрунтується на багатьох факторах: вік пацієнта, стадія захворювання, наявність супутніх патологій, реакція організму на хімієтерапію.

Приблизні прогнози в онкології оцінюють за допомогою особливого показника, який називається «п’ятирічне виживання». Суть цієї оцінки в тому, що береться статистична вибірка пацієнтів з остеосаркомою певної стадії, які залишилися живими протягом 5 років і більше з моменту постановки діагнозу. Звичайно, багато хто живе й довше. П’ять років — умовний рубіж, після якого можна з досить високою ймовірністю припускати, що людина одужала.

За наявності діагнозу остеосаркома скільки живуть? Приблизний прогноз має такий вигляд:

• на ранніх стадіях, коли пухлина знаходиться в межах кістки, виживання становить близько 75%;
• коли пухлина поширилася на лімфовузли та прилеглі тканини, виживання протягом 5 років знижується до 66%;
• у разі появи метастазів у легенях та інших органах прогноз п’ятирічного виживання становить 27%.

Зверніть увагу, що ці дані є актуальними для захворювань, які виникли первинно. Якщо остеосаркома рецидивує, навіть приблизний прогноз давати некоректно.

Скажемо трохи про профілактику цього стану. Головна складність полягає в тому, що специфічних методів та рекомендацій не існує. Але лікарі-онкологи рекомендують дотримуватись пунктів із цього списку:

• уникати травм кісток і суглобів;
• не відвідувати солярій;
• уникати радіоактивного випромінювання;
• правильно харчуватись, вести здоровий спосіб життя;
• уникати затяжних стресів.

Також треба не рідше 1 разу на рік відвідувати спеціалістів для проходження профілактичного обстеження. Це допоможе виявити можливі патологічні зміни на ранніх стадіях, що значно полегшить подальше лікування та покращить прогноз. Адже головна небезпека остеосаркоми полягає в тому, що на ранніх стадіях діагностика захворювання ускладнюється відсутністю специфічної симптоматики. Ніколи не ігноруйте тривожні симптоми та звертайтеся за допомогою до досвідчених фахівців. Навіть на запущеній стадії вони запропонують найефективніші методи лікування, які продовжать життя та покращать його якість.

Джерела

• Misaghi A, Goldin A, Awad M, Kulidjian AA. Osteosarcoma: a comprehensive review. SICOT J. 2018;4:12.
• Rathore R, Van Tine BA. Pathogenesis and Current Treatment of Osteosarcoma: Perspectives for Future Therapies. J Clin Med. 2021 Mar 12;10(6):1182.
• Kundu ZS. Classification, imaging, biopsy and staging of osteosarcoma. Indian J Orthop. 2014 May;48(3):238-46.
• Czarnecka AM, Synoradzki K, Firlej W, Bartnik E, Sobczuk P, Fiedorowicz M, Grieb P, Rutkowski P. Molecular Biology of Osteosarcoma. Cancers (Basel). 2020 Jul 31;12(8):2130.