Рак анального каналу: симптоми, діагностика, методи лікування
Рак анального каналу — досить рідкісне онкологічне новоутворення в задньопрохідному каналі. Воно утворюється з клітин слизової оболонки ануса та локалізується між його верхнім краєм і ділянкою, яка переходить у періанальну зону. Пухлина, виявлена в цій ділянці, може поширюватися на найближчі органи й лімфовузли, давати метастази та мати несприятливий прогноз. Одним із найважчих наслідків є видалення прямої кишки та сфінктера з подальшим формуванням колостоми на передній черевній стінці. Захворювання діагностується у 6 % пацієнтів від загальної кількості хворих з онкологічним новоутворенням в аноректальній зоні, найчастіше у людей віком від 50 років, переважно у чоловіків. Поширеність раку ануса підвищують гомосексуальні статеві контакти та ВІЛ-інфекція.
Симптоми раку анального каналу
Небезпека цього захворювання полягає в тому, що перші ознаки раку заднього проходу неспецифічні та схожі з симптомами геморою. Це можуть бути:
- кровотеча із задньопрохідного каналу або наявність домішки крові в калових масах;
- тупий або тягнучий біль, дискомфорт, свербіж у ділянці ануса;
- відчуття стиснення в анальному проході або прямій кишці.
У міру того, як пухлина розвивається, з’являються пізні симптоми раку заднього проходу. У жінок рак проростає в заднє склепіння піхви, утворюючи ректовагінальний свищ, а у чоловіків — у передміхурову залозу та уретру, внаслідок чого розвивається дизурія. При цьому кров, яка довго тече із заднього проходу при раку, вважається однією з основних ознак захворювання. Іншими пізніми симптомами є:
- постійний біль, який іррадіює в низ живота, статеві органи та стегно;
- поява зовнішньої припухлості в анальному каналі;
- відчуття чужорідного тіла в анусі, що супроводжується постійним свербінням;
- утруднена дефекація (запори, проноси, нетримання випорожнень);
- змінена форма калових мас (стрічкоподібна, олівцева, у вигляді окремих кульок);
- поява слизових, гнійних, з неприємним запахом виділень з осередку ураження;
- утворення ерозій і незагойних виразок в анальному каналі та ділянці ануса;
- втрата апетиту, різке зниження ваги, загальне погіршення стану здоров’я.
Важливо!
Якщо у вас або ваших близьких з’явилися подібні симптоми, слід негайно записатися на прийом до лікаря-колопроктолога і пройти діагностичне обстеження, щоб унеможливити злоякісну патологію або підтвердити захворювання. Чим раніше буде розпочато лікування раку анального каналу, тим вищі шанси на повне одужання!
Причини
Рак заднього проходу, симптоми якого описані вище, може мати різні гістологічні форми залежно від того, з якого типу епітелію він розвивається. Вірогідні причини появи захворювання невідомі, але є чинники ризику, які провокують виникнення патології. До них належать:
- інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ) з високим ступенем онкогенності;
- запалення та подразнення ануса, яке виникає у разі хронічних захворювань (геморой, тріщина анального отвору, наявність поліпів або аноректального свища);
- незахищений анальний секс, що травмує слизову анусу та підвищує ймовірність зараження ВПЛ;
- тютюнопаління, під час якого шкідливі хімічні речовини, що вдихаються, сприяють мутації клітин;
- зниження імунітету у ВІЛ-інфікованих внаслідок прийому імуносупресивних препаратів;
- вік старше 50 років;
- променева терапія, що застосовується для лікування попереднього раку шийки матки, передміхурової залози або прямої кишки.
Діагностика
Щоб діагностувати рак анального каналу, симптоми якого на початкових стадіях збігаються з ознаками геморою, використовуються різні методи, такі як:
- пальцеве дослідження прямої кишки — під час огляду лікар обмацує анальний канал, щоб виявити наявність ущільнень або пухлин і уточнити їхню локалізацію;
- аноскопія — візуальний огляд анального каналу за допомогою спеціального приладу з освітлювачем та лупою;
- ректороманоскопія — огляд прямої кишки на наявність пухлин або пошкоджень за допомогою тонкої трубки з відеокамерою, яку лікар вводить на глибину до 30 см;
- біопсія — відбір невеликого фрагмента тканини з підозрілої ділянки та вивчення його під мікроскопом для виявлення морфологічних ознак раку ануса;
- колоноскопія — огляд товстої кишки за допомогою гнучкого ендоскопа з відеокамерою, під час процедури береться шматочок тканини на біопсію;
- комп’ютерна томографія (КТ) — отримання пошарових рентгенівських знімків різних ділянок тіла та внутрішніх органів у тривимірному зображенні;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) — візуалізація детального зображення внутрішніх органів за допомогою магнітного поля та радіохвиль;
- позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) — визначення місцезнаходження пухлини за допомогою радіоізотопного сканування.
Стадії розвитку раку анального каналу
Щоб прогнозувати розвиток такого захворювання, як ракова пухлина заднього проходу, та підібрати оптимальну схему лікування, застосовують стадіювання. Воно враховує розмір новоутворення, кількість уражених лімфатичних вузлів, наявність або відсутність метастазів у внутрішніх органах. Діагноз ставлять за результатами фізикального обстеження, біопсії, інструментальної діагностики (КТ, МРТ, ПЕТ). При цьому важливо розуміти, як виглядає рак заднього проходу та які симптоми характерні для кожної стадії. На підставі цього виділяють такі стадії розвитку раку:
- Стадія 0 — передраковий стан, коли пухлина рідко діагностується. Ракові клітини локалізовані в слизовій оболонці ануса і не проростають у глибші шари тканини.
- Стадія I — новоутворення має розмір до 2 см і візуально нагадує виразку з чітко окресленими межами. Уражений лише слизовий шар анального каналу, пухлина не поширюється на інші органи.
- Стадія II — пухлина має розмір від 2 до 5 см, але локалізована в межах клітковини, не поширюється на лімфовузли та внутрішні органи.
- Стадія III — розмір новоутворення може бути будь-яким, при цьому пухлина поширюється на прилеглі органи: сфінктер, сечовий міхур, а також на пахвинні, мезоректальні та клубові лімфовузли. Ця стадія вважається найпоширенішою, тому навіть невелика пухлина в задньому проході потребує агресивного лікування.
- Стадія IV — найважча, має негативний прогноз. Розмір пухлини не має значення, оскільки осередок ураження починає розпадатися і вражає печінку, кісткові структури, легені та інші навколишні органи. Спостерігається активне поширення метастазів.
Лікування раку анального каналу
Як лікувати пухлину в задньому проході? Це питання цікавить багатьох пацієнтів, які мають ознаки раку заднього проходу. Рак ануса характеризується тим, що дає великі можливості для усунення патології консервативними способами, основними з яких є хіміє- та променева терапія. На ранніх стадіях можливе видалення пухлини малоінвазивним хірургічним способом.
Хімієтерапія
Для лікування раку застосовують курсову хімієтерапію. Для цього пацієнту вводять кілька протипухлинних препаратів з сильною дією, які знищують ракові клітини та перешкоджають їхньому розмноженню. Лікування проводять:
- перед оперативним втручанням для зменшення розміру новоутворення;
- після хірургічного лікування, щоб знизити ризик рецидиву;
- як альтернативу оперативному втручанню у випадках, коли його проведення неможливе.
Лікування хімієтерапевтичними препаратами може проводитися самостійно або в комплексі з променевою терапією, що збільшує шанси на одужання.
Променева терапія
Для ефективного лікування раку за допомогою променевої терапії мають значення точність діагностики та прицільність впливу. Якщо іонізувальне випромінювання із зовнішніх джерел не дає результатів, застосовують брахітерапію. Суть впливу полягає в тому, що джерело випромінювання розміщується всередині задньопрохідного каналу безпосередньо біля пухлини. При цьому досягається максимальна дія променів на новоутворення, що призводить до загибелі ракових клітин, а навколишні тканини залишаються захищеними від радіоактивного випромінювання. Враховуючи високий ризик ураження пахвинних лімфовузлів метастазами, опромінюють їх, починаючи з 2-ї стадії раку.
Хірургічне лікування
На ранніх стадіях, коли новоутворення розташоване на зовнішній стороні ануса, а його розмір не перевищує 2 см, видалити пухлину можна малоінвазивним способом. Така процедура можлива, якщо під час її проведення не зачіпається функція кишечника. Показаннями для хірургічної операції є:
- неповне усунення пухлини після хімієпроменевого лікування;
- неможливість променевого лікування, якщо воно вже проводилося;
- ознаки рецидиву раку;
- необхідність усунення закупорки кишечника;
- бажання жінки, яка проходить лікування, мати дітей у майбутньому.
У разі агресивного проростання пухлини до найближчих органів, гнійно-некротичних ускладнень або якщо протягом тривалого часу тече кров із заднього проходу, рак, симптоми якого прогресують, усувають радикальним способом. У ході втручання видаляють пряму кишку з прилеглою клітковиною, за потреби проводять лімфаденектомію і формують постійну колостому на животі для виведення калових мас.
Реабілітація після хірургічного лікування
У ранньому післяопераційному періоді пацієнт протягом 5 – 7 днів перебуває під наглядом лікаря в умовах стаціонару. Після того як злоякісна пухлина заднього проходу була видалена хірургічним методом, реабілітація включає заходи, спрямовані на відновлення функцій анального каналу та внутрішніх органів, запобігання ускладненням і підвищення якості життя пацієнтів.
Медикаментозна терапія
Спрямована на зняття болю, запобігання запаленню, інфікуванню, кровотечам та іншим ускладненням, пов’язаним з операцією. Хворому призначають препарати для поліпшення травлення, регуляції випорожнень та підтримки імунітету. Після виписки потрібно регулярно відвідувати лікаря протягом 2 – 3 тижнів, щоб контролювати процес одужання.
Фізіотерапія
Сприяє загоєнню ран, зміцненню м’язів тазового дна й анального сфінктера, відновленню нормальної моторики кишечника та контролю над випорожненням. Включає електростимуляцію, масаж, ЛФК та інші методи.
Психологічна підтримка
Допомагає впоратися з емоційним стресом, депресією, страхом, соромом та іншими переживаннями, пов’язаними з діагнозом, лікуванням і доглядом за стомою. Вона може здійснюватися індивідуально або у групі з використанням різних технік психотерапії та консультування.
Дієтологічна корекція
Допомагає підібрати оптимальний харчовий раціон, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта та його стан здоров’я. Дієта повинна бути збалансованою і повноцінною, збагаченою вітамінами й мінералами, містити достатню кількість клітковини та рідини.
Соціальна адаптація
Допомагає повернутися до звичного життя, роботи, хобі, спілкування з близькими та оточенням і включає консультації з фахівцями з працевлаштування, правових питань, соціальних пільг та інших аспектів життя.
Важливо!
Тривалість реабілітації залежить від стадії захворювання, обсягу операції, наявності ускладнень та індивідуальних особливостей пацієнта. Необхідно дотримуватись усіх рекомендацій лікарів і регулярно проходити обстеження для контролю стану здоров’я та своєчасного виявлення можливих проблем.
Джерела
- https://www.msdmanuals.com/ru
- https://probolezny.ru/rak-analnogo-kanala/
- https://kiberis.ru/?p=50452
- https://rrcrst.ru/content/klinicheskie-rekomendaczii/
- https://www.pitermed.com/simptomy-bolezni/?cat=8&word=56903