Остеохондроз: симптоми, діагностика, методи лікування

Хірургія 13 Березня 2024

Остеохондроз — це поширена патологія, дистрофічні порушення у тканинах суглобового хряща. Вони можуть розвиватися у будь-яких суглобах. Також нерідко остеохондроз виникає у міжхребцевих дисках. Хрящова тканина погано відновлюється, виникає біль у шиї, спині, кінцівках. Але хороша новина полягає в тому, що патологія піддається лікуванню і здебільшого виліковується консервативним шляхом.

Симптоми остеохондрозу

Як говорилося вище, остеохондрозом називають захворювання хребта, коли в хрящах і міжхребцевих дисках відбуваються дегенеративні процеси. Як правило, недуга розвивається в шийному, грудному, поперековому відділі, також може охопити кульшові та колінні суглоби.

Остеохондроз характеризується низкою дегенеративно-дистрофічних змін, що стосуються хребетного стовпа, переважно хрящових тканин. Внаслідок цих процесів змінюється структура хребців та міжхребцевих дисків, що негативно позначається на їхній функціональності. При цьому м’язи, які відповідають за стабілізацію хребта, можуть навантажуватись нерівномірно та спазмуватися. Остеохондроз потребує корекції та правильно підібраного лікування.

Якщо розвинувся остеохондроз, симптом патології — біль в ураженому місці. Проте є й специфічні ознаки, які притаманні конкретній локалізації. Наприклад, шийний остеохондроз може проявлятися:

  • хрустом хребців у шийному відділі;
  • головним болем;
  • запамороченням;
  • зниженням гостроти слуху;
  • болем у руках і плечах;
  • онімінням рук;
  • «мушками» перед очима.

Грудний остеохондроз симптоми має дещо інші. До них можна віднести дискомфорт і біль за грудиною, біль між лопатками під час підйому рук. Також остеохондроз грудного відділу симптоми може проявляти так: періодична втрата свідомості, ниючий біль у грудях, що має тенденцію посилюватися.

Остеохондроз поперекового відділу також має специфічну симптоматику. Це ниючий біль у ділянці попереку, який поширюється на ноги, крижі, таз. Може спостерігатися слабкість у ногах, зменшення рухливості, порушення чутливості та сечовипускання.

Це важливо!
У разі гострого остеохондрозу симптоми більш виражені, ніж за наявності хронічного. Вперше з’явитися вони можуть у будь-якому віці, зокрема молодому. Іноді хворобу виявляють у вагітних, особливо коли збільшується навантаження на хребет.

Слід зазначити, що майже кожна ознака остеохондрозу, особливо шийного, сама по собі неспецифічна і може здаватися симптоматикою інших патологій. Тому поставити точний діагноз та підібрати оптимальну схему лікування може лише лікар. Хорошу ефективність показує і консервативна терапія, і операції при остеохондрозі.

Причини

Причинами остеохондрозу є повторювані регулярно статичні та динамічні навантаження. Поява захворювання може бути пов’язана з неправильним положенням хребта під час сну, у разі переміщення вантажів, під час сидячої роботи або ходьби. До остеохондрозу призводить і часте підіймання вантажів.

Захворювання часто виникає через неправильне навантаження під час занять спортом та фізичною культурою. Зіткнутися з остеохондрозом можна під час роботи, яка вимагає швидкого та частого розвороту або згинання тулуба. Вікові зміни й травми також стають причиною розвитку патологічного стану. Провокують дегенеративні процеси у хребцях та міжхребцевих дисках вібрації.

Також остеохондроз попереку та інших відділів хребта може виникати через:

  • екологію;
  • зайву вагу;
  • вроджену схильність.

Це важливо!
Фактором, який впливає на розвиток захворювання, є якість харчування. У щоденному раціоні мають бути присутніми всі нутрієнти, необхідні для нормального функціонування хребта: кальцій, тіамін, вітамін А, вітамін D3. Передумовою розвитку захворювання може стати зневоднення.

Діагностика остеохондрозу

Остеохондроз, причини виникнення якого ми зазначили вище, діагностується так. Первинна діагностика здійснюється під час огляду, коли лікар вислуховує скарги пацієнта та збирає анамнез. Щоб підтвердити діагноз, потрібні такі дослідження:

  • рентген;
  • КТ;
  • МРТ.

За потреби може бути призначено УЗД судин та інші дослідження.

Стадії остеохондрозу

Усього виділяють чотири стадії перебігу захворювання. Розглянемо кожний ступінь остеохондрозу детальніше:

  • 1 ступінь. Утворюються протрузії, але симптомів захворювання немає.
  • 2 ступінь. Еластичність міжхребцевих дисків знижується, їхня висота зменшується, з’являється гострий біль у спині.
  • 3 ступінь. Ускладнюється появою гриж, пацієнта часто турбують сильні болі.
  • 4 ступінь. Міжхребцеві диски більше не справляються з функціями амортизації, що призводить до руйнування кісткових тканин хребта.

Через пошкодження дисків з причини захворювання гострий остеохондроз часто називають міжхребцевим.

Методи лікування

Як лікується остеохондроз? Найчастіше призначається комплексна терапія. Її програма залежить від стадії захворювання, наявності супутніх патологій, самопочуття пацієнта, його індивідуальних особливостей. Якщо захворювання протікає у гострій формі, необхідно зменшити больовий синдром, усунути спазм м’язів. У разі хронічного остеохондрозу важливо сповільнити прогрес захворювання, поліпшити загальне самопочуття пацієнта.

Якщо підтвердили діагноз остеохондроз, як лікувати патологію? Добре себе зарекомендували:

  • медикаментозна терапія;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • масаж;
  • лікувальна фізкультура.

Курс консервативної терапії може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Зазначимо, що дуже важливо повністю його пройти, попри швидке усунення болю та покращення самопочуття. Для відновлення рухливості та досягнення стійкої ремісії потрібно більше часу і регулярне проведення призначених лікарем процедур.

Хірургічне лікування

На початкових стадіях захворювання добре піддається консервативній терапії. Але якщо вже є запущений остеохондроз, як лікувати? Виходом стане хірургічна операція. Вона показана у 10 – 15 % випадків прояву патології.

Необхідність хірургічного лікування обґрунтовується важкими наслідками, які можуть спричинити інвалідність. Хірургічне втручання рекомендовано проводити у найкоротший термін. Основна причина полягає у настанні парезів і паралічів частіше верхніх або нижніх кінцівок, рідше всієї половини тіла або області нижче ураженого ХРС.

Відповідаючи на запитання, на що впливає шийний остеохондроз і чому його треба ретельно лікувати, зазначимо: у занедбаних випадках він може стати однією з причин інсульту. Тому рекомендується операція.

Існують протипоказання для оперативного втручання, серед них:

  • тяжкі порушення згортання крові;
  • нещодавно перенесений інсульт або інфаркт;
  • виражений тромбоз вен нижніх кінцівок;
  • декомпенсовані хронічні захворювання легень, серця, нирок, печінки.

Тому, перш ніж починати оперативне лікування остеохондрозу, необхідно стабілізувати стан здоров’я пацієнта.

Як лікувати шийний остеохондроз та інші патології? Мікродискектомія — найчастіше застосовуваний у хірургії метод при ускладненому міжхребцевими грижами остеохондрозі різних відділів хребта. З метою висічення грижового випинання, яке чинить механічний тиск на розташовані поблизу нього нервові закінчення та судини, використовують спеціальні мікрохірургічні інструменти.

В окремих випадках зберегти диск неможливо. Найчастіше подібне спостерігається при локалізації грижового мішка у шийному відділі. Єдиним способом покращити стан хворого та усунути ризик виникнення небезпечних ускладнень є повне видалення ураженого диска. На його місце встановлюються міжтілові стабілізатори, які можуть бути штучними імплантами, спеціальними кейджами або трансплантатами, сформованими з власних кісткових тканин пацієнта.

Не менш часто проводиться фасетектомія, суть якої полягає у видаленні фасеткових суглобів, які знаходяться між хребцями та з’єднують між собою їхні дужки. Краще віддати перевагу виконанню часткової фасетектомії, оскільки повне видалення двостулкових суглобів може стати причиною нестабільності хребта. Цей метод продемонстрував найбільшу ефективність у разі стенозу спинномозкового каналу. Також його використовують під час підготовки до інших операцій на хребті, які потребують формування вільного доступу до анатомічних структур, що здавлюють нервові корінці.

Популярний метод втручання — ламінектомія. Вона передбачає видалення дужки хребця, що дозволяє отримати хороший доступ до порожнини хребетного каналу і досягти декомпресії нервів або судин. Тому ламінектомія проводиться ізольовано або як підготовчий етап для іншого нейрохірургічного втручання. При остеохондрозі вона показана у разі стенозу хребетного каналу та защемлення нервів. Завдяки усуненню дужки хребця в ділянці ураження найчастіше вдається звільнити здавлений нервовий корінець і тим самим усунути больовий синдром.

Це далеко не всі методи оперативного втручання, які використовуються під час лікування захворювання. Наприклад, досить поширені пункційна нуклеопластика, форамінотомія та інші втручання.

Який лікар лікує остеохондроз найефективніше? Зверніться за допомогою до невролога. Записатися на консультацію до фахівця можна, зателефонувавши за вказаними на сайті контактними номерами, або через спеціальну форму. Бажаємо вам здоров’я та гарного самопочуття!

Джерела

  • Михайлюк І. Г. Аналіз коректності діагностики причин болю у ділянці спини в неврологічному стаціонарі відповідно до міжнародної класифікації хвороб // Нервово-м’язові хвороби. — 2014. — № 3. — С. 20–27. — ISSN 2222-8721. — doi: 10.17650/2222-8721-2014-0-3-20-27.
  • Челноков В. А. Остеохондроз хребта: перспективи застосування фізичних вправ // Теорія та практика фізичної культури. — 2005. — № 1. — С. 11–16.
Підпиши декларацію з сімейним лікарем та отримай БЕЗОПЛАТНО:
Підписати декларацію онлайн

Записатися на прийом