Пілонідальна кіста куприка

Пілонідальна кіста — це поширена патологія, яка приховує в собі багато небезпек, хоча на перший погляд здається вельми невинним явищем. Вона формується на ембріональному етапі розвитку та довгі роки ніяк себе не проявляє. Але згодом у поглибленні куприка, яке називають епітеліальною складкою, накопичуються лусочки шкіри, продукт роботи сальних залоз, волоски, що провокує закупорку. Це призводить до запального процесу, адже дермоїдний вміст епітеліального куприкового ходу починає гнити.

Відповідаючи на запитання, пілонідальна кіста що таке і чим вона є, відзначимо, що це вроджене захворювання може протікати як без утворення гною, так і з нагноєнням. Перша форма без лікування зазвичай переходить у хронічний стан. Надалі буде потрібне хірургічне лікування пілонідальної кісти куприка, яке виконує хірург клінічного відділення проктології.

Симптоми пілонідальної кісти

Якщо пілонідальна кіста у новонародженого ніяк себе не проявляє, то в дорослому віці патологія розкриває себе. Роль загострювальних факторів відіграють вторинні причини, зокрема схильність до вростання волосся, особливо у людей з високим рівнем оволосіння тіла.

Інші причини патології:

• наслідки травм крижової області (особливо неправильно або не до кінця вилікуваних);
• різкі перепади температурного режиму тіла (переохолодження, температурна лихоманка);
• запальний процес у потових залозах, фолікулах у ділянці куприка.

Запалена пілонідальна кіста у дітей та дорослих обов’язково викликає неприємні відчуття. Перелічимо найбільш характерні симптоми стану:

• виникнення почервоніння або отвору в ділянці над анусом;
• дискомфорт під час ходьби, у процесі сидіння;
• гнійні виділення в ділянці розташування кісти.

Не виключає пілонідальна кіста кровотечі. У деяких людей спостерігається підвищення загальної температури, погіршення самопочуття, слабкість, озноб.

Види пілонідальної кісти

Пілонідальна кістка куприк буває декількох видів. Найчастіше виділяють:

• неускладнену;
• ускладнену.

Перший варіант захворювання не супроводжується абсолютно ніякою симптоматикою, пацієнт почувається нормально. Ускладнені кісти куприка можна розділити на:

• Хронічні. Схильні запалюватися, а потім гоїтися. Через деякий час процес рецидивує і стає більш болісним.
• Гострі. Супроводжуються виникненням абсцесу, болючістю, різким погіршенням життя. Зазвичай вимагають негайного втручання з боку хірурга-проктолога.

Багатьох людей цікавить відповідь на запитання, чи потребують лікування кісти, які не запалюються. Так, цю патологію краще видалити. Зверніть увагу, що це не рак і не новоутворення, схильне до малігнізування. Якщо діагноз пілонідальна кіста, гістологія завжди позитивна.

Діагностика

Епітеліальний куприковий хід легко діагностується у лікарні. Якщо патологія має неускладнену форму, діагностувати її вдається у процесі візуального огляду складки між сідницями та наявних первинних отворів. За наявності у пацієнта запалення, що прогресує, та численних свищів ставиться діагноз «ускладнений епітеліальний куприковий хід».

Може виникнути потреба в таких діагностичних процедурах:

• пальпації куприкових і крижових хребців (пальцевому дослідженні заднього проходу);
• зондуванні епітеліального куприкового ходу;
• УЗД м’яких тканин;
• ректороманоскопії;
• фістулографії (рентгенологічному дослідженні свищевих ходів).

Надалі при виборі тактики лікування обов’язково враховують вік пацієнта та наявність супутніх захворювань.

Методи лікування

Якщо з’явився свищ на куприку, консервативне лікування абсолютно неефективне. Щоб позбутися такого захворювання, потрібне обов’язкове хірургічне втручання.

• Неускладнена кіста куприка. Знадобиться повне висічення та усунення первинних отворів.
• Гостра форма патології. Потрібне видалення свища на куприку разом із пошкодженими навколишніми тканинами та гнійними свищами. У запущених випадках виникає потреба у двоетапному хірургічному втручанні.
• Абсцесна форма кісти. Найефективнішим є двоетапний метод. Після розтину абсцесу його ретельно чистять, потім закривають рану, залишаючи невеликий дренажний отвір.

Реабілітація

Якщо була прооперована пілонідальна кіста, реабілітація не призведе до особливих труднощів, а одужання не займе багато часу.

Якщо діагноз епітеліальний куприковий хід, відновлення після операції швидке. Воно дозволяє більшості пацієнтів почуватися задовільно. У цей період потрібно приймати знеболювальні засоби та пройти курс антибіотикотерапії. Протягом першого післяопераційного місяця слід уникати підйому важких предметів і тривалого сидіння.

Рецидив епітеліального куприкового ходу

При патології епітеліальний куприковий хід рецидив не виникне, якщо дотримуватися рекомендацій лікаря і правил реабілітації. Важливо пам’ятати кілька моментів:

• регулярно голити волосся поблизу рани;
• носити білизну, яка виготовлена з натуральних матеріалів і не тисне;
• не нехтувати якісною гігієною міжсідничної області.

І головне, звертайтеся за допомогою до досвідчених професіоналів, які успішно справляються з подібними патологіями, застосовують золоті стандарти хірургії та інноваційне обладнання.