Міома матки

Згідно з медичною статистикою, поява новоутворень в органах репродуктивної системи у жінок після 50 років зустрічається більш ніж у 50 % випадків, проте останнім часом їх діагностують і в ранньому віці, починаючи з 18-20 років. Одним із найпоширеніших захворювань є міома матки, яка вперше була описана у 1973 році, а сьогодні посідає 2-е місце серед усіх гінекологічних хвороб. При своєчасній діагностиці успішно вирішити проблему допоможе оперативна гінекологія, проте, якщо ігнорувати симптоми хвороби, існує ризик небезпечних ускладнень.

Що таке міома матки

Міома матки — це вузлувате скупчення нових, сполучних або фіброзних клітин органа на тлі гормональних змін, стресів, а також внаслідок низки зовнішніх причин.

Структура міоми матки складається з клубка переплетених м’язових волокон органа. Доброякісне утворення може мати різні розміри та поступово збільшуватися, порушуючи менструальний цикл, викликаючи кровотечі та сильні болі.

Розвивається хвороба поступово. На початковій стадії м’язові клітини починають ділитися, внаслідок чого з них формуються пухлинні утворення невеликого розміру — лише кілька міліметрів. Згодом вузол розростається, стискаючи сусідні органи, збільшуючи живіт жінки та доставляючи сильний дискомфорт.

Залежно від того, які клітини беруть участь у формуванні новоутворення, пацієнтці може бути встановлений діагноз фіброміома (фіброзна пухлина) або лейоміома (утворення з клітин гладкої мускулатури).

На сьогодні хвороба діагностується у понад 20 % жінок репродуктивного віку.

Чим небезпечна міома матки

Сам по собі вузол на матці, особливо якщо він невеликого розміру, не завдає жінці незручностей і не викликає якихось неприємних симптомів, однак у міру розвитку захворювання ризик небезпечних ускладнень значно зростає. Можливі такі ускладнення:

• нерегулярний цикл та рясні менструації;
• сильний гострий біль у нижній частині живота;
• викидні;
• неможливість зачати дитину та безпліддя внаслідок цього;
• переродження вузлів у злоякісні новоутворення.

Щоб уникнути подібних наслідків, необхідно регулярно (не рідше одного разу на рік) проходити огляди у гінеколога та звертатися до лікаря при появі будь-яких нових симптомів.

Причини міоми матки

Точні причини появи міоми на матці до кінця не відомі, однак, враховуючи той факт, що утворення є гормонозалежним, основною серед них є зміна гормонального фону. Також до причин, через які з’являються вузли в матці, відносять:

• гінекологічні та загальні захворювання, що викликають гормональний дисбаланс;
• порушення жіночого циклу, тривала відсутність менструацій, інтенсивні щомісячні кровотечі;
• спадкова схильність;
• штучне переривання вагітності та викидні;
• безпліддя;
• хвороби, що передаються статевим шляхом, та інфекційні хвороби репродуктивної системи;
• залізодефіцитна анемія;
• цукровий діабет;
• зайва вага;
• гіпертонія;
• стрес і депресія.

Психосоматика міоми матки

На сьогодні медиками також встановлено, що доброякісна пухлина матки може виникнути під впливом психосоматичних факторів. Її появі можуть сприяти:

• безпліддя та, як наслідок, відчуття себе неповноцінною жінкою та депресивні стани, що виникають на цьому тлі;
• аборти та почуття провини за перервану вагітність;
• виношування небажаної вагітності;
• трудоголізм, високе навантаження та постійний стрес на роботі;
• образа на чоловіка або партнера та накопичення негативних емоцій;
• страх перед інтимними відносинами;
• сексуальне незадоволення.

Симптоми міоми матки

Симптоми захворювання залежать як від причин його розвитку, так і від віку пацієнтки, наявності у неї інших супутніх хвороб, типу та розташування пухлини. Загалом лікарі виділяють такі характерні ознаки міоми матки:

• Збільшення тривалості менструації та кількості щомісячних виділень;
• Анемія, спричинена рясними менструальними кровотечами, яка супроводжується загальною слабкістю та зниженням тиску;
• Больові відчуття в нижній частині живота, паху, попереку, спричинені тиском пухлини на матку та сусідні органи. У період менструації біль може набувати переймоподібного характеру;
• Порушення дефекації та сечовипускання;
• Неможливість зачаття чи виношування плоду.

Стадії міоми матки

Міома в матці розвивається поступово і в процесі росту проходить чотири стадії розвитку:

• 0 стадія — початкова фаза патологічного процесу, діагностується при утворенні вузлів на ніжці, які розташовані в черевній порожнині, але не проростають в ендометрій;
• 1 стадія — вузлувата міома матки наполовину проросла в міометрій;
• 2 стадія — вузли більш ніж наполовину проростають у тканини міометрію;
• 3 стадія — утворення повністю зрощені зі слизовою оболонкою.

Види міом матки

Типи міоматозних вузлів розрізняють залежно від їхнього складу, а також від локалізації новоутворення. Існують такі види міом:

• субсерозна;
• субмукозна;
• інтерстиціальна.

Субсерозна міома матки

Утворення субсерозного типу проростають у бік черевної порожнини, за рахунок чого змінюють контури та форму матки. Даний тип пухлини хірурги в Дніпрі можуть видалити найпростіше, оскільки новоутворення практично не пов’язане з глибокими шарами органа.

Субмукозна міома матки

Субмукозний вузол, або, як його ще часто називають у медицині, підслизовий, відрізняється тим, що розташований на мінімальній відстані від ендометрія, внаслідок чого росте не назовні, а в маткову порожнину. Наявність такого утворення призводить до тривалих і рясних менструацій, скоригувати які не допомагає навіть гормональна терапія, тому єдиним методом лікування в даному випадку є оперативне втручання.

Інтерстиціальна міома матки

Міжм’язове утворення розташовується безпосередньо в м’язових стінках органу і проростає назовні від порожнини матки, через що таку пухлину часто називають підчеревною міомою матки.

Діагностика міоми матки

Як правило, фіброміома виявляється під час регулярних оглядів у гінеколога. Для визначення типу утворення, його точної локалізації та розмірів лікарі призначають пацієнтці ряд інструментальних і лабораторних досліджень, зокрема:

• кольпоскопія — детальне обстеження шийки матки під мікроскопом;
• УЗД дозволяє визначити локалізацію вузлів та їхні розміри, встановити, чи змінена форма матки та яка товщина ендометрія в зоні утворення;
• комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія — дозволяє максимально точно визначити розташування, кількість і розміри новоутворень та встановити їхній тип і природу;
• гістероскопія — глибокий огляд статевих органів за допомогою спеціального приладу з доступом через піхву;
• лабораторні аналізи мазків із піхви, крові, сечі (загальні та специфічні на гормони та онкомаркери).

Як лікувати міому матки

Схема лікування міоми безпосередньо залежить від стадії захворювання, локалізації та кількості новоутворень.

З появою в порожнині матки вузлів невеликого розміру, які не ростуть або ростуть дуже повільно, пацієнтці показані регулярні огляди у гінеколога та спостереження. На початковій фазі зменшити розміри утворень можна за допомогою медикаментозної терапії, особливо якщо жінка планує вагітність, а хвороба протікає безсимптомно.

У лікуванні застосовують:

• негормональні препарати — протизапальні лікарські засоби з імуномодулювальним ефектом;
• оральні контрацептиви та гормональні препарати — медикаменти, основною дійовою речовиною яких є прогестерон, сприяють зменшенню розмірів вузлів, у тому числі під час підготовки до оперативного втручання.

За наявності несприятливих симптомів, таких як болі, тривалі та рясні менструальні кровотечі, пацієнтам показана міомектомія — хірургічна операція з видалення новоутворення. Тип втручання визначають залежно від локалізації та розмірів пухлини, які вимірюються у тижнях вагітності. Обсяг вузла у 9 і більше тижнів вагітності є прямим показанням до операції.

У сучасній хірургії застосовуються такі методи оперативного лікування:

• гістероскопія — видалення утворення резектоскопом із доступом через піхву.
• лапароскопічна операція — малоінвазивне органозберігаюче втручання, яке проводиться мікроінструментом через невеликі проколи очеревини.
• лапаротомія — відкрита абдомінальна операція з доступом через розріз черевної стінки, що призначається для видалення пухлин великого розміру.

Дієта при міомі матки

Харчування при міомі матки має бути повноцінним, різноманітним і збалансованим. Спеціальна дієта спрямована на зниження рівня холестерину, який підвищує рівень естрогену в організмі, та передбачає вживання:

• достатньої кількості тваринних і рослинних білків;
• нежирного м’яса та риби;
• насіння та горіхів;
• злакових каш;
• яєць та кисломолочних продуктів;
• хліба грубого помелу;
• овочів;
• рослинних жирів у формі натуральних олій.

У міжсезоння корисний здоровий раціон варто доповнити прийомом вітамінно-мінеральних комплексів, які допоможуть ліквідувати дефіцит корисних речовин.

Що не можна при міомі матки

У разі підтвердження діагнозу міома жінці слід негайно перейти на дієтичне харчування, що виключає з раціону такі продукти, як:

• швидкорозчинні вуглеводи;
• будь-які солодощі;
• жирні сорти м’яса та риби;
• копчені, солоні, консервовані продукти;
• випічку.

Крім обмежень у харчуванні, при новоутвореннях у порожнині матки також заборонені деякі дії та косметичні процедури, зокрема:

• будь-які теплові маніпуляції, гарячі компреси;
• відвідування парної;
• тривале перебування на пляжі або в гарячому місці;
• інтенсивний масаж у ділянці живота та прилеглих частин тіла;
• лімфодренажні масажі та ультразвукові процедури для схуднення.

Профілактика міоми матки

Незважаючи на те, що точні причини розвитку міоми невідомі, існують ефективні способи мінімізувати ризик розвитку захворювання та виявити його на ранній стадії. Серед дійових профілактичних заходів:

• відмова від шкідливих звичок;
• регулярні огляди у гінеколога не рідше одного разу на рік;
• активний спосіб життя з достатнім рівнем фізичних навантажень;
• повноцінне сексуальне життя;
• повноцінне, раціональне, збалансоване харчування з високим вмістом у раціоні клітковини;
• контроль маси тіла;
• народження першої дитини у віці до 25 років;
• постійний контроль за станом здоров’я та своєчасне лікування хвороб сечостатевої системи;
• мінімізація абортів;
• відсутність стресу та повноцінний відпочинок.