Хвороби нирок

Нирки є одним із найважливіших органів людського організму, адже саме вони фільтрують кров, очищаючи її від шлаків і токсинів, після чого доставляють у всі інші тканини та органи, нормалізують тиск і контролюють усі елементи, що містяться в крові, підтримуючи гомеостаз. У зв’язку з високими навантаженнями на ці органи, їхні інкреторні, інфільтраційні та сечоутворювальні функції можуть бути порушені, внаслідок чого розвиваються ниркові хвороби, що потребують негайного лікування. Важливо знати, які перші ознаки захворювань нирок, щоб вміти вчасно їх виявити та не допустити серйозних ускладнень.

Причини захворювань нирок

Спровокувати захворювання нирок можуть як зовнішні, так і внутрішні чинники. Найпоширенішими є такі причини хвороби нирок:

• сильні переохолодження та різкі перепади температур;
• зловживання алкогольними напоями;
• нераціональне харчування, внаслідок якого в органах утворюються кальцієві камені;
• прийом деяких лікарських засобів;
• інфекційні процеси в організмі;
• різка втрата ваги, що знижує функцію фільтрації;
• постійна втома, стреси, нестача відпочинку, що знижує захисні функції організму;
• механічні пошкодження;
• інтоксикація лікарськими чи хімічними препаратами;
• камені та новоутворення, що порушують відтік сечі й призводять до атрофії паренхіми та підвищення внутрішньониркового тиску;
• порушення роботи ШКТ і часті запори;
• генетична схильність;
• кровотечі, гіпотензія, ішемія та атеросклероз нирок, які порушують кровообіг в органі;
• порушення обмінних процесів;
• онкологічні захворювання;
• інфекції з виділенням гнійного вмісту, зокрема стрептококова, кишкова, кір, краснуха, герпес, малярія та грибкові ураження внутрішніх тканин.

Найпоширеніші хвороби нирок

Найпоширенішими є такі хвороби нирок:

• Захворювання інфекційного та запального характеру — пієлонефрит, абсцес, сифіліс і туберкульоз, паразитарні та грибкові ураження.
• Утворення кіст — простих, атипових або паразитарних.
• Різного роду нефропатії — хвороби, що розвиваються при подагрі, цукровому діабеті, васкуліті, амілоїдозі, тривалому прийомі лікарських препаратів, отруєннях.
• Сечокам’яна хвороба — утворення фосфатних, уратних, оксалатних конкрементів, нефролітіаз.
• Аномалії розмірів, розташування або структури органів вродженого характеру.
• Травми.
• Доброякісні й злоякісні новоутворення.
• Нефросклероз — синдром зморщеної нирки.
• Нефроптоз — опущення органа.

Хронічні захворювання нирок

Хронічна хвороба нирок діагностується за наявності стійких ознак порушення функцій або пошкодження структури органу, які зберігаються від 3-х місяців і довше. До таких хвороб відносяться патології різної етіології, в тому числі:

• гломерулонефрит;
• ураження, спричинені подагрою, гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом;
• інтерстиціальний нефрит.

У запущених випадках, за відсутності органозберігаючого (нефропротективного) лікування, хронічне захворювання нирок може спричинити термінальну ниркову недостатність із довічним діалізним лікуванням.

Гострі захворювання нирок

Гостре захворювання нирок проявляється в раптовому зниженні функціональності органа протягом декількох днів, у зв’язку з чим у крові накопичуються азотисті сполуки та знижується діурез.

Запальні захворювання нирок за відсутності належного лікування можуть переходити у хронічне захворювання нирок із затяжним характером перебігу, тому вимагають негайного звернення до лікаря.

Симптоми хвороби нирок

Симптоми захворювання нирок на початковій стадії можуть проявлятися як звичайне нездужання зі слабкістю та легким ознобом. У міру розвитку хвороби виникають характерні прояви, зокрема порушення виділення та утворення сечі, зміна її кольору, набряки, больовий синдром.

Нирковий біль може мати різний характер та інтенсивність залежно від захворювання:

• Для гломерулонефриту характерні ниючі відчуття з обох боків поперекової області.
• При гострому пієлонефриті болі інтенсивні та локалізуються на стороні ураженої нирки.
• Запалення можуть викликати різкі болі в ділянці попереку, що віддають у сечівник і статеві органи, ниркову кольку.

Патологічні процеси в більшості випадків супроводжуються порушеннями утворення та виділення сечі, в тому числі:

• поліурія — збільшення добових виділень при незмінній кількості рідини, що випивається;
• олігурія — зниження кількості сечі, що виділяється;
• анурія — повна відсутність або мінімальна кількість виділень;
• полацисурія — часті позиви до сечовипускання з виділенням малих порцій сечі;
• ніктурія — позиви в туалет у нічний час;
• дизурія — хворобливе сечовипускання з характерними різями.

Колір сечі при хворобі нирок стає каламутним, може змінюватися запах виділень, з’являтися каламутний осад і домішки крові.

Наявність крові в сечі може вказувати на утворення та рух каменів і наявність новоутворень в органі.

Додатковими симптомами захворювань системи виділення є:

• сильні набряки на обличчі та ногах;
• артеріальна гіпертензія;
• постійне почуття сухості в ротовій порожнині;
• підвищена температура, озноб;
• м’язові й суглобові болі;
• нудота, розлади випорожнень, блювання;
• постійне свербіння та лущення шкіри;
• судоми;
• висипання на слизових оболонках і шкірі.

Діагностика хвороб нирок

Визначити наявність, форму й ступінь патології нирок урологам і нефрологам допомагають сучасні методи лабораторних та інструментальних досліджень, зокрема:

• загальний аналіз сечі та різні проби (тристаканна, Реберга, Гайнеса, з азотною та сульфосаліциловою кислотами);
• преднізолонові тести;
• клінінгові методики;
• бактеріологічні та мікроскопічні дослідження сечі;
• загальний аналіз крові;
• ультразвукова діагностика;
• рентгенографія;
• ниркові ангіо- та артеріографія;
• МРТ і КТ;
• доплерометрія з глибоким дослідженням ниркових судин;
• ретроградна пієлоуретерографія;
• сцинтиграфія та радіоізотопний рентген — дозволяють оцінити функціональний стан органів;
• біохімія крові при захворюваннях нирок.

Інструментальні методи обстеження дозволяють встановити точний діагноз, оцінити поточну структуру, рухливість, форму й стан органів і помітити навіть незначні зміни в їхній роботі, щоб виявити захворювання на початкових стадіях розвитку.

Лікування при захворюванні нирок

Терапія ниркових захворювань має бути комплексною і спрямованою як на усунення причин хвороби, так і на полегшення симптоматики. Будь-які препарати й трав’яні відвари повинен призначати лікар після проведення діагностичних заходів та з постійним контролем стану пацієнта. У лікуванні можуть використовуватись:

• антибактеріальні, протигрибкові та противірусні препарати;
• імуномодулятори;
• анальгетики, спазмолітики, болезаспокійливі засоби;
• спеціальні препарати, що розчиняють пісок і каміння;
• фітопрепарати — спеціальні трав’яні збори для очищення сечовивідних шляхів;
• лікувальна дієта.

У разі неефективності консервативних методів лікування пацієнту показаний екстрений гемодіаліз або перитонеальний діаліз, а за наявності в органах новоутворень — оперативне лікування, зокрема стентування, лапароскопічна резекція нирки, нефростомія (хірургічне відновлення відтоку сечі).

Профілактика захворювань нирок

Профілактика захворювань нирок передбачає дотримання правил здорового способу життя. Запобігти розвитку небезпечних патологій, особливо за наявності факторів, що провокують їх, та зберегти здоров’я допоможуть наступні рекомендації:

• підтримувати нормальну фізичну активність;
• дотримуватися питного режиму та вживати не менше 1,5 л води на добу;
• включити до раціону молочні продукти, рибу та морепродукти, свіжі ягоди, овочі та фрукти;
• відмовитися від шкідливих звичок та вживання алкоголю;
• уникати переохолоджень і різких перепадів температур;
• відмовитися від міцної кави та чаю або звести їхнє вживання до мінімуму;
• ретельно слідкувати за інтимною гігієною;
• негайно лікувати будь-які інфекції;
• регулярно здавати аналізи та проходити медогляд;
• виключити з раціону жирну й смажену їжу, важкі бульйони, гострі соуси та спеції, соління;
• харчуватися часто й невеликими порціями.