Кіста печінки

Кіста на печінці — доброякісна пухлина у вигляді капсули, наповненої прозорою або жовтуватою рідиною. Захворювання діагностується більш ніж у 5% людей, а новоутворення можуть бути як поодинокими, так і множинними. Розташовуються в різних частинах органу і можуть мати як мінімальний розмір 1-3 см, так і бути гігантськими — 10-20 см у діаметрі. Перебіг хвороби може бути безсимптомним і, як правило, виявляється випадково в процесі медичного огляду методом УЗД або КТ. Далі ми докладно розглянемо, як вилікувати кісту на печінці, які причини і можливі наслідки захворювання.

Причини захворювання

Кісти в печінці найчастіше діагностуються у дорослих пацієнтів віком 30-50 років, причому частіше у жінок, ніж у чоловіків. Вони можуть бути:

• Істинними — вроджені, формуються через патологічні зміни жовчних проток під час внутрішньоутробного розвитку. До них відносяться кістофіброз, полікістоз і солітарні кісти. Їхня внутрішня поверхня складається з клітин епітелію.
• Хибними — з’являються в результаті травм, різних запальних захворювань, внутрішня поверхня вистелена фіброзними тканинами.
• Паразитарними — виникають у результаті протозойного інфікування або глистової інвазії. Бувають ехінококовими та альвеококовими.
• Непаразитарними — виникають з безлічі різних причин, включаючи травми і прийом гормональних препаратів, в більшості випадків виявляються випадково.

Симптоми кісти печінки

Наявність симптомів залежить від того, як швидко росте кіста печінки. На початкових стадіях захворювання протікає безсимптомно, проте у міру зростання частіше виникають такі ознаки:

• часта відрижка;
• нудота;
• характерна асиметрія в області живота;
• больові відчуття в правому підребер’ї;
• метеоризм (підвищене газоутворення);
• диспепсія;
• підвищення потовиділення;
• дискомфорт у животі, що підсилюється після прийомів їжі;
• зниження апетиту;
• слабкість, загальне нездужання і виснаження;
• задишка;
• субфебрильна температура вечорами;
• пожовтіння шкірних покривів (жовтяниця механічного типу), викликане порушенням відтоку жовчі через перекриття утворенням жовчної протоки.

Характер та інтенсивність прояву симптомів змінюються залежно від розмірів, кількості і розташування кіст. Утворення, що збільшилися, починають тиснути на тканини, судини печінки й сусідніх органів, включаючи діафрагму, шлунок і 12-палу кишку. Через це болить печінка, знижується апетит, з’являється важкість у животі й сильна слабкість.

Які ускладнення дає кіста в печінці

Субкапсулярні кісти невеликого розміру не становлять небезпеки для здоров’я і не викликають дискомфорту, проте зі збільшенням їхнього розміру ризик неприємних наслідків зростає в рази. Серед можливих ускладнень:

• холецистит, що супроводжується зниженням працездатності, слабкістю, задишкою, сонливістю і втратою апетиту;
• здавлювання шлунка і кишечника та, як наслідок, порушення травлення, ниркові і печінкові кольки;
• запалення жовчовивідних шляхів і механічна жовтяниця;
• запалення і нагноєння кісти з її подальшим розривом (перитоніт);
• внутрішні кровотечі та крововиливи в стінку печінки;
• перекрут новоутворення;
• переродження в злоякісну пухлину;
• зараження організму гельмінтами при розриві паразитарної кісти і поширенні паразитів у сусідні органи;
• летальний результат.

Розпізнати розвиток ускладнень можна за такими симптомами:

• гострий біль у правому підребер’ї;
• підвищення температури тіла, що супроводжується слабкістю та ознобом;
• порушення сну та апетиту;
• забарвлення сечі в темний колір;
• пожовтіння шкіри й очних склер;
• блювота і нудота;
• значне збільшення печінки.

Коли необхідно звернутися до лікаря

Звернутися до фахівця слід, як тільки з’явилися перші ознаки хворої печінки:

• больові відчуття у правому підребер’ї;
• нудота;
• механічна жовтяниця;
• пітливість або задишка.

Також приводом для негайного звернення до швидкої є симптоми гострого запального процесу і гострий біль, які можуть свідчити про розрив кісти.

У випадках, коли новоутворення має невеликі розміри, до 3 см у діаметрі, терапія не призначається, проте рекомендований регулярний контроль з використанням УЗД-діагностики. Збільшення кісти до 7 і більше см є показанням до оперативного втручання. Операція також показана при кістах меншого розміру у випадках, коли вони супроводжуються симптомами, що знижують працездатність і якість життя:

• постійна нудота;
• відчуття тяжкості й болю;
• задишка і пітливість;
• розвиток запального процесу;
• порушення відтоку жовчі;
• здавлювання судин.

Лікуванням кіст займаються гепатологи, гастроентерологи та хірурги. При підозрі на паразитарну кісту також залучають інфекціоніста.

Оперативне лікування кіст печінки

Лікування кіст печінки проводиться хірургічними методами. При своєчасному зверненні в багатопрофільний медичний центр застосовуються малоінвазивні оперативні втручання, що дозволяють зберегти орган і його функціональність.

На сьогодні понад 90% операцій проводиться методом лапароскопії. Суть методики — у видаленні кісти мікроінструментом під контролем відеообладнання через невеликі отвори на передній черевній стінці. Така операція називається фенестрацією і проводиться як при одиничних, так і при множинних кістах (полікістоз).

Видалення також можливе шляхом дренування новоутворення під контролем УЗД. Таке втручання вважається найбільш безпечним, оскільки голка вводиться безпосередньо в утворення через міжреберний простір. Кісту дренують спеціальною струною, а утворену порожнину кілька разів промивають антисептичним розчином.

При несвоєчасному зверненні до лікарів і гігантських розмірах кіст показана повна резекція печінки з подальшою пересадкою донорського органу.

Серед переваг лапароскопічних операцій на печінці:

• мінімальна травматизація тканин і крововтрата;
• висічення новоутворення без пошкодження здорових тканин органу;
• vзбереження функціональності печінки;
• відмінний косметичний результат;
• мінімальні больові відчуття після операції;
• швидка реабілітація.

Як зупинити ріст кісти печінки

Серед ефективних методів профілактики:

• дотримання здорового способу життя;
• регулярна фізична активність;
• відмова від прийому гормональних препаратів;
• прийом інгібіторів протонного насоса і протизапальних препаратів (за призначенням лікаря);
• прийом гепатопротекторів;
• спеціальна дієта, що виключає вживання консервації, смажених, жирних і копчених продуктів, молока, хлібобулочних виробів, міцних чаю та кави, солодких і газованих напоїв, солодощів;
• включення в щоденний раціон білого м’яса, свіжих овочів, фруктів і ягід, риби та морепродуктів.

Профілактика хвороби

З огляду на те, що точні причини появи непаразитарних кіст не встановлені, специфічних заходів профілактики захворювання не існує. Проте знизити ймовірність розвитку кіст і рецидиву захворювання після оперативного видалення утворень на печінці можуть допомогти:

• правильне харчування і постійне дотримання дієти;
• відмова від алкоголю;
• достатня фізична активність;
• регулярне проходження медичних оглядів і УЗД-діагностики органів черевної порожнини;
• своєчасне лікування захворювань, здатних спровокувати появу новоутворень.