Сечокам’яна хвороба: причини, симптоми, методи лікування

Сечокам’яна хвороба – поширене захворювання сечовидільної системи, що призводить до утворення у відповідних органах фосфатів, уратів, оксалатів. Поява каменів відбувається в нирках і чашечках, а також у сечовивідних шляхах. Процес розвивається переважно в одному органі, але в деяких випадках буває двостороннім. Величина каменів може варіюватися від 1 см до 10 см у діаметрі. Одні з них не схильні до збільшення, інші здатні за кілька місяців заповнити ниркову миску і чашечки. Відзначимо, що захворювання схильне до рецидивів.

Що таке сечокам’яна хвороба

СКХ – це одна з хвороб урологічного профілю, що найчастіше зустрічаються. Згідно зі загальносвітовою статистикою, до неї схильні від 1 до 3% населення планети. Поширеність недуги безпосередньо залежить від природно-кліматичних особливостей регіону, складу питної води, особливостей харчування населення.

Проявлятися захворювання може у людей різних вікових категорій. Чоловіки страждають від СКХ частіше, ніж жінки, але у жінок утворюються більші камені й хвороба може протікати набагато болісніше. Що стосується місця проживання, городяни більш схильні до виникнення сечокам’яної хвороби, ніж жителі сіл. Перш за все це обумовлено екологічною ситуацією. Патологія може проявляти себе одного разу, бути хронічною або періодично рецидивувати. У кожному конкретному випадку її перебіг індивідуальний.

Який фахівець лікує сечокам’яну хворобу

Лікування сечокам’яної хвороби – профіль лікаря-уролога. У багатопрофільному медичному центру Garvis працюють висококваліфіковані фахівці в цій сфері, що мають наукові ступені кандидата і доктора медичних наук. Наші лікарі застосовують сучасні методики діагностики та лікування захворювання і стежать за міжнародними науковими дослідженнями в області урології та нефрології. Також вони мають великий позитивний досвід терапевтичного й оперативного лікування патологій нирок і сечостатевої системи.

Причини сечокам’яної хвороби

Що провокує сечокам’яну хворобу? Найчастіше постійне вживання води, багатої на мінерали, в першу чергу на солі кальцію. Також отримати цю проблему можуть люди, які регулярно вживають їжу, перенасичену протеїном, полюбляють дуже кислі й пряні страви.

Інші фактори ризику, що сприяють каменеутворенню:

• Дефіцит вітамінів групи В і ретинолу.
• Малорухливий спосіб життя.
• Регулярне вживання міцних алкогольних напоїв.
• Порушення обміну речовин.
• Анатомічні особливості будови сечостатевої системи.
• Передозування деякими видами лікарських засобів.
• Регулярні цистити, уретрити, інші захворювання органів сечостатевої системи.
• Зневоднення або підвищена кислотність організму.

Небезпека СКХ

Сечокам’яна хвороба супроводжується болем, підвищенням температури, різким погіршенням загального самопочуття і доставляє пацієнтові значний дискомфорт. В першу чергу вона небезпечна тим, що невідомо, як поведе себе камінь, що знаходиться в сечовивідних шляхах. Наприклад, велике фізичне навантаження може спровокувати його зміщення і закупорку сечовивідної протоки. Якщо несвоєчасно звернутися до фахівця, СКХ може викликати такі небезпечні ускладнення:

• посилення хронічного пієлонефриту;
• розширення ЧЛС через погіршення відтоку сечі;
• ниркову недостатність;
• підвищення артеріального тиску в нирках;
• пієлонефроз (остання стадія пієлонефриту, що проявляється сильними болями в ділянці нирок).

Симптоми сечокам’яної хвороби та діагностика

Один з найважливіших симптомів патології – нападоподібний біль, що має тупий, ниючий характер. Неприємні відчуття мають різну локалізацію і можуть проявлятися в паху, попереку, на внутрішній поверхні стегна. Біль може посилюватися або зменшуватися від зміни положення тіла.

Інша симптоматика, яку важливо не пропустити:

• Порушення сечовипускання. Може проявлятися почастішанням позивів до туалету, появою кров’янистих домішок у сечі. Також для патології характерне утруднене сечовипускання, що проявляється в несподіваному перериванні струменя сечі.
• Погіршення загального самопочуття, слабкість, млявість, втрата сил.
• Напади блювоти та нудоти, що виникають на тлі інших ознак СКХ.
• Ниркова колька.

Діагностувати захворювання може тільки лікар-уролог, який огляне пацієнта, вислухає його скарги і призначить проведення діагностичних досліджень:

• загального аналізу сечі;
• біохімічного аналізу крові;
• УЗД нирок.

Також може знадобитися проведення екскреторної урографії та радіоізотопної нефросцинтиграфії.

Методи лікування сечокам’яної хвороби

Лікування патології може бути консервативним і хірургічним. У багатопрофільному медичному центру Garvis застосовуються передові методи, які дозволять поліпшити стан пацієнта і позбутися каменів у нирках. Особливо ефективні:

• Контактна літотрипсія каменів нирок і сечоводів. Це сучасний і нетравматичний метод лікування захворювання. В ході маніпуляції камені дробляться на невеликі фрагменти, а опісля – видаляються з сечовивідної системи.
• Уретеролітоекстракція. Являє собою ендоскопічне втручання, покликане видалити каміння з сечоводу, що виконується за допомогою спеціального інструменту – уретроскопа.

Консервативне лікування

Якщо камені мають невеликий діаметр (до 3 мм), то клінічні рекомендації – консервативне лікування. Пацієнт повинен приймати індивідуально підібрані урологом лікарські препарати, дотримуватися питного режиму і дієти. Гарну результативність демонструють засоби, що розчиняють камені.

Дистанційна літотрипсія, або дроблення каменів

Використання методу дроблення каменів доцільне, якщо вони досягають 1,0 см у діаметрі та більше. Їх руйнують за допомогою ударних хвиль, які направляються ультразвуковим наведенням.

Контактна уретеролітотрипсія

Завдяки їй можна роздрібнити камінь, що знаходиться в сечоводі, без розрізу, травмування і подальших ускладнень. Процедура виконується через сечовипускний канал. Зруйнований камінь виводиться природним шляхом або із застосуванням ендоскопа.

Нефролітотрипсія

Ефективна методика малоінвазивного втручання, один з найбезпечніших методів відкритого втручання. Підходить для видалення кораловидних, цистинових каменів.

Лапароскопія

Щадна хірургічна операція, в ході якої камінь витягується через невеликий розріз.

Хірургічне лікування відкритим методом

Найтравматичніший вид оперативного втручання. Показання – гематоми, що прогресивно наростають, кровотечі, ризик гнійно-деструктивного пієлонефриту. Відкрите втручання може сприяти розвитку ускладнень, серед яких – сечовий затік, гострий пієлонефрит, поява післяопераційної стриктури.

Профілактика сечокам’яної хвороби

Кращий спосіб уникнути СКХ – своєчасно звертатися до лікаря-уролога, особливо якщо у вас вже були якісь урологічні захворювання. Ні в якому разі не терпіть біль, не ігноруйте появу крові в сечі, зміни в сечовипусканні.

Інші профілактичні заходи, які допоможуть запобігти недузі:

• Правильне харчування, зниження кількості вживаної жирної, кислої та гострої їжі.
• Відмова від алкогольних напоїв.
• Збільшення рухової активності.

Дієта при сечокам’яній хворобі

Перш за все дуже важливо дотримуватися питного режиму, випиваючи не менше 2 л чистої питної води на добу. Їсти потрібно меншими порціями, 5 – 6 разів на день. При цьому кількість солі у стравах бажано звести до мінімуму. Відмовтеся від копченостей, маринадів, смаженої їжі. Якщо вам недавно видалили камені, бажано не їсти страви, приготовані на основі м’ясних бульйонів, уникати субпродуктів.

Харчування при сечокам’яній хворобі має включати:

• дієтичні види риби, м’яса, птиці;
• цільнозернові макарони і крупи;
• овочі, в тому числі – картопля, свіжий зелений горошок, морква;
• термічно оброблені фрукти.

Це важливо! Дієти при СКХ треба дотримуватися постійно!

Заборонені продукти при сечокам’яній хворобі

Що не можна робити при сечокам’яній хворобі? Є ряд продуктів, які можуть погіршити стан хворого. До них відносяться:

• ковбаси;
• солона і копчена риба;
• ікра;
• ракоподібні;
• мариновані й консервовані овочі та фрукти;
• молочні продукти;
• газовані напої.

Сподіваємося, стаття була корисною і цікавою! Якщо вас турбують неприємні відчуття, пов’язані з сечостатевою системою, записуйтеся до нас на прийом через спеціальну форму на сайті!