Пухлина шийки матки

Рак матки – це злоякісна пухлина із клітин епітелію або стінок матки. Новоутворення в тілі матки та на її шиї займають 7-ме місце серед найпоширеніших онкологічних захворювань у жінок. Найчастіше зустрічається 2 види раку матки: плоскоклітинна та ендокарцинома. Середній вік пацієнток – 35+ років, але випадки захворювання віком від 21 року трапляються дедалі частіше.

Рак матки: реальний ризик для життя.

Тіло матки складається з трьох шарів, внутрішній називається ендометрієм. Негативні зміни в ендометрії, що виникають під впливом факторів ризику, можуть призвести до розвитку пухлини матки. І тут уражається тіло органу.

Фактори ризику та симптоми раку матки

Розвиток онкологічних захворювань жіночих статевих органів може бути спровоковано низкою факторів:

• Спадковість.
• Венеричні захворювання вірусної природи (хламідіоз, мікоплазмоз, вірус герпесу, ВПЛ тощо).
• Часта зміна або велика кількість статевих партнерів, нерегулярне статеве життя, раніше початок статевого життя.
• Куріння.
• Зайва вага.
• Травми шийки матки.
• Дисплазія шийки матки.
• Безпліддя, відсутність дітей чи пізній клімакс.
• Приймання гормональних препаратів.
• Слабкий імунітет.
• Цукровий діабет.
• Запальні захворювання жіночих статевих органів.

Хвороба може тривалий час протікати безсимптомно. Після закінчення часу проявляються такі ознаки:

• Зміни у характері менструацій.
• Кров’янисті виділення поза циклом.
• Порушення циклу.
• Зниження ваги.
• Прискорене та хворобливе сечовипускання.
• Кров у сечі.
• Болі внизу живота, в області поперекового відділу та тазу.
• Болі під час статевого акту.
• Набряки нижніх кінцівок.
• Утруднена дефекація та спазми сфінктера.

Поява болю свідчить у тому, що у процес вже залучені лімфатичні вузли та клітковина таза.

Рання діагностика раку матки та шийки матки

Для діагностики пухлини матки та раку шийки матки використовують різні методики. Після збору анамнезу та огляду на кріслі, лікар проводить низку досліджень:

• Рентгенологічне.
• Гістероскопічне.
• Цитологічне.
• Гістологічний.
• Кольпоскопія.
• УЗД.
• МРТ та КТ.
• Біопсія.

Після завершення діагностики, лікар має дані про локалізацію, тип пухлини, її поширення та агресивність. Наступний етап – консиліум та призначення адекватного лікування.

Стадії захворювання

У розвитку захворювання проходить ряд стадій.

• 0 стадія: нетипове розростання ендометрію, але в межах базальної мембрани
• 1 стадія: рак вийшов межі мембрани, але обмежений лише шийкою матки, матка рухлива.
• 2 стадія: ураження піхви у верхній та середній частині, рак поширився на навколишню тканину, рухливість органу обмежена.
• 3 стадія: рак у нижній частині піхви, у верстатах тазу, матка нерухома, метастази в лімфовузлах.
• 4 стадія: рак у прямій кишці та сечовому міхурі, віддалені метастази в інших органах.

Лікування раку матки та шийки матки

На сьогодні заведено використовувати такі способи лікування раку матки та шийки матки:

• Оперативний.
• Променева терапія.
• Хіміотерапія.
• Гормонотерапія.

Найбільш ефективним способом лікування є оперативне втручання. При виявленні раку шийки матки на ранніх стадіях можна видалити її частину. У цьому випадку жінка через час зможе самостійно виносити та народити дитину. При переході хвороби на 2 та 3 стадію потрібно видалення всього органу. Але й у цьому випадку зберегти якість життя можна.

Для цього видаляються лише уражені лімфовузли зі збереженням здорових, без метастазів. Є можливість видалити частину шийки матки або пухлину тіла матки локально, залишивши функції органу незмінними. Правильно прописана післяопераційна тактика та реабілітація після виписки дозволяє швидко повернутися до нормального життя.

Фахівці МЦ «Хірургічна багатопрофільний медичний центр Garvis» використовують сучасні технології передових клінік світу: застосування спеціальної флюоресцентної речовини допомагає відбудувати оптимальний план операції та досягти максимальних результатів під час неї. У шийку матки пацієнтки вводиться препарат, що створює свічення органів та тканин під впливом спеціальних приладів. Світіння сторожових вузлів та лімфатичних проток полегшує повноцінне їх видалення та подальше дослідження. Хірург також може більш точно діяти під час операції:

• Видаляти сторожові лімфовузли, а не всі довколишні, зберігши функцію системи.
• Знижувати обсяг оперативного втручання.

В результаті досягається:

• Мінімальний ризик виникнення проблем під час операції.
• Мінімальний ризик післяопераційних ускладнень.
• Відсутність порушень у роботі лімфатичної системи.
• Збереження функцій органу.
• Оптимальна тактика післяопераційного лікування.
• Скорочення періоду реабілітації.
• Виняток лімфедеми.

Онкохірурги хірургічної багатопрофільного медичного центру Garvis проводять органозбережні операції для збереження здоров’я та життя жінки.