Плоскостопість

Людська стопа у стані норми має зводи — поперечний (під основами пальців) і поздовжній (по внутрішньому краю стопи), наявність яких забезпечує амортизаційну функцію і допомагає утримувати тіло в рівному положенні. Плоскостопість є поширеним захворюванням, при якому опущені один або відразу обидва зводи, у зв’язку з чим можуть розвинутися серйозні патології опорно-рухового апарату.

Що таке плоскостопість

Плоскостопість — це вроджена чи набута деформація, в результаті якої природні зводи стоп зменшуються або повністю зникають. Стан можна визначити за повним торканням однієї або відразу двох ніг землі. У положенні стоячи між шкірою і підлогою практично не залишається зводу або щілини.

Наявність зводів виконує амортизаційну функцію під час ходьби. Правильне положення стоп підтримується зв’язками та м’язами, за рахунок яких ноги пружинять під час прогулянок, бігу, стрибків і фізичних навантажень, пом’якшуючи удари кісткових тканин. При ослабленні м’язово-зв’язкового апарату зводи опускаються, амортизуюча функція порушується, а в ногах у результаті змін конфігурації суглобів і постави виникає дискомфорт і больові відчуття.

На початкових стадіях хвороба не викликає дискомфорту, проте у міру розвитку може призвести до болю під час ходьби, деформації стоп, порушень ходи та розвитку інших супутніх захворювань.

Вроджені патології представлені переважно поздовжнім опущенням зводів і зустрічаються рідко, а ось причин для розвитку придбаної форми хвороби досить багато. Найчастіше вона розвивається в дитячому віці.

Чим небезпечна плоскостопість

Часткове або повне опущення зводів призводить до зниження амортизаційної функції і, як наслідок, до ряду серйозних змін у роботі опорно-рухового апарату. Серед них:

• Підвищене навантаження на хребет, гомілковостопні, колінні й тазостегнові суглоби та істотне прискорення їхнього зносу;
• Складність корекції деформації на пізніх стадіях;
• Патологічні зміни постави, включаючи сколіоз і артроз;
• Постійні болі в ногах, що порушують звичний спосіб життя.

Причини плоскостопості

У дитячому віці зводи на стопах відсутні через їхню недорозвиненість і наявність великої кількості підшкірно-жирової клітковини. При нормальному розвитку дитини вони утворюються до 6 років, коли повністю формується правильна постановка стопи.

До причин розвитку деформації відносяться:

• вроджені (внутрішньоутробні) порушення розвитку;
• носіння вузького, маленького і жорсткого взуття, високі підбори;
• захворювання скелета, зокрема артрит;
• надмірна вага;
• генетична схильність;
• м’язова дистрофія, церебральний параліч та інші стани, що призводять до проблем з іннервацією;
• порушення кальцієво-фосфорного обміну і рахіт;
• парез або параліч м’язів кінцівок;
• травми та розриви сухожиль великогомілкового м’яза;
• перевантаження нижніх кінцівок;
• неправильно зрощені переломи;
• м’язовий дисбаланс.

Як визначити плоскостопість

Для діагностики плоскостопості необхідно звернутися в багатопрофільний медичний центр і записатися на прийом до лікаря при появі перших симптомів патології. Основні ознаки плоскостопості:

• болі в ногах, постійна втома, яка посилюється при носінні незручного взуття;
• постійний біль, що посилюється, у зоні п’ят і склепінь;
• набряклість;
• дискомфорт і неприємні відчуття в стоячому положенні;
• болі в стегнах, колінах і нижній частині спини;
• зміни стоп з появою кісточок на їхній внутрішній поверхні;
• труднощі при спробах підняти п’яти від підлоги;
• нерівномірний знос підошви взуття.

Діагностикою і лікуванням плоскостопості займається ортопед. Для постановки діагнозу застосовуються:

• збір анамнезу, опитування пацієнта і визначення скарг;
• візуальний огляд з метою визначення наявності та кута склепінь;
• рентген — візуалізація кісток і суглобів, що дозволяє виявити внутрішні деформації;
• УЗД-діагностика — потрібна для визначення аномалій у сухожиллях та їхньої точної візуалізації;
• комп’ютерна томографія (КТ) — для визначення травм і переломів в області стоп і щиколоток (даний метод забезпечує максимальну деталізацію зображення);
• магнітно-резонансна томографія (МРТ) — дозволяє отримати докладні зображення внутрішніх структур і з високою точністю виявити навіть найдрібніші патологічні зміни.

Види плоскостопості

Відповідно до загальноприйнятої медичної класифікації види плоскостопості визначаються особливостями деформації. Залежно від склепіння, на яке поширюється патологія, розрізняють поперечну, поздовжню і комбіновану плоскостопість.

Поперечна плоскостопість

Виявляється у вигляді ущільнення поперечних склепінь (уздовж основ пальців) однієї або відразу обох ніг і розвитку деформації пальців. Характерними симптомами є поява мозолів в зоні опускання зводу і хворобливі відчуття в передньому відділі стопи. Причинами для розвитку даного виду патології є тривала стояча робота, носіння незручного взуття і високих каблуків. До 10 років такий стан відноситься до розряду норми.

Поздовжня плоскостопість

Виражається зменшенням зводу вздовж стопи, внаслідок чого ноги починають стикатися з підлогою практично всією своєю поверхнею. При такому недугу розмір ноги може збільшуватися. Діагностується така деформація переважно в дитячому та підлітковому віці.

Поздовжньо-поперечна плоскостопість

Комбінована плоскостопість являє собою поєднання одночасно і поздовжнього, і поперечного сплющення, через що змінюється хода, з’являються мозолі й больові відчуття.

Ступені плоскостопості

Тяжкість недуги визначають стадії плоскостопості, залежно від яких будуть відрізнятися симптоми, можливі варіанти терапії, а також ризик розвитку додаткових ускладнень.

1 стадія

Початкова стадія хвороби, при якій стопа ще не деформована, але вже помітне значне ослаблення зв’язок. Виявляється дискомфортом і больовими відчуттями після тривалої ходьби та перебування на ногах, які зникають після нічного відпочинку. Кісткові основи перших двох пальців на даній стадії відхиляються на 10-12°, а сам палець — до 15-20°. Визначити появу захворювання можна за болем, що виникає при натисканні на підошовні склепіння.

2 стадія

Проявляється різким зменшенням зводу стопи з помітним розплющуванням і розширенням. Больові відчуття стають постійними та поширюються вище — до гомілок. Тривалі прогулянки та перебування на ногах неможливі через сильний біль і дискомфорт. Порушується постава і хода. Кути кісткових основ і великого пальця збільшуються на 15° і 30° відповідно.

3 стадія

Симптоми плоскостопості стають сильно помітні навіть неозброєним оком, пальці деформуються. Ноги болять постійно по всій довжині — до стегон і сідниць, можливий розвиток супутніх патологій у вигляді артрозу, деформації хребта і появи суглоба Шарко. Значно зростає навантаження на хребет, в результаті чого порушується працездатність і стає неможливою навіть короткочасна ходьба у звичайному взутті. Кути збільшуються до 20° і 40°.

4 стадія

Діагностується виключно при поперечному виді плоскостопості. У цьому випадку спостерігається максимальний кут відхилення великого пальця і ​​кісткових основ більше 40° і 20°.

Як вилікувати плоскостопість

Плоскостопість у дитини і дорослих пацієнтів лікують переважно консервативними неінвазивними методами. Терапевтична програма підбирається індивідуально з урахуванням особливостей деформації. До складу комплексної терапії можуть бути включені:

• носіння ортопедичного взуття, устілок і спеціальних пристосувань;
• прийом лікарських препаратів;
• ЛФК;
• масаж;
• фізіотерапія.

При важких формах патології та порушеній працездатності показана хірургія стопи.

Який лікар лікує плоскостопість

Діагностикою і лікуванням захворювання займається лікар-ортопед. Постановка діагнозу здійснюється на підставі візуального огляду, спеціальних тестів, даних рентгенівських знімків і додаткової діагностики, призначеної фахівцем.

Як лікувати плоскостопість у дітей

У дитячому віці стопи дитини є гнучкими, тому навіть за наявності генетичної плоскостопості можлива корекція стану засобами консервативної терапії. Своєчасне лікування може зупинити прогрес деформації шляхом зміцнення зв’язок і сухожиль і правильної постановки стоп. У лікуванні можуть використовуватися:

• носіння виготовлених на замовлення ортопедичних устілок;
• носіння спеціального взуття, створеного з урахуванням розміру та особливостей будови ноги;
• регулярне виконання спеціальних вправ;
• проходження курсу ЛФК та ​​фізіотерапевтичних процедур;
• хірургічне втручання (при важких формах деформації).

Як лікувати плоскостопість у дорослих

Боротьба з плоскостопістю у дорослих передбачає проведення ряду заходів, спрямованих на уповільнення розвитку плоскостопості та зменшення вираженості його симптомів.

Серед сучасних методів лікування найпопулярніші:

• Носіння підтримуючих пристроїв (накладки та устілки у взутті, скоби, спеціальне взуття), завдяки яким значно зменшуються больові відчуття, знижується навантаження на хребет.
• Фізіотерапія. Вправи і процедури, спрямовані на зміцнення м’язово-зв’язкового апарату.
• Розтяжка. Спеціальні вправи для підвищення гнучкості стоп.
• Нормальна фізична активність, чергування роботи і відпочинку.
• Оперативне втручання (у разі неефективності або недостатніх результатів від консервативної терапії).

Профілактика плоскостопості

Плоскостопості у дорослих і дітей можна запобігти, усунувши фактори, що викликають деформацію, і налагодивши правильний спосіб життя. Для цього необхідно:

• регулярно займатися спортом і підтримувати нормальне фізичне навантаження;
• правильно харчуватися і контролювати масу тіла;
• чергувати навантаження і відпочинок;
• приймати вітамінні комплекси, зокрема, препарати з кальцієм і вітаміном D3;
• носити зручне взуття відповідного розміру (достатня ширина, товста і м’яка підошва, невеликий каблук);
• своєчасно і правильно лікувати травми ніг;
• регулярно проходити плановий огляд в ортопеда (особливо у дитячому віці при генетичній схильності).