Опущення матки: симптоми та лікування

Опущення матки — це стан, коли орган зміщується щодо свого анатомічного положення через перерозтягнення м’язів та зв’язок малого таза. Неприродне положення органа викликає ряд гінекологічних і суміжних патологій. Подібні стани часто діагностуються у жінок старшого віку після менопаузи, проте останнім часом все частіше трапляються й у молодих дівчат. Медичною мовою захворювання носить назву пролапс, і у 28 % усіх випадків такий діагноз чують дівчата віком до 40 років, а ризикує з ним зіткнутися кожна друга жінка старше 50. Більше того, патологія може бути виявлена ​​навіть у підлітків, і за відсутності належного лікування неминуче призводить до порушень роботи не тільки репродуктивної системи, а й сечового міхура, прямої кишки. На останніх стадіях орган узагалі виходить за межі малого таза. Саме тому дуже важливо знати, як визначити опущення матки, які причини патології та які дії допоможуть уникнути даної патології, а також як її можна позбутися за допомогою сучасних медичних методик, таких як лапароскопічна операція при опущенні матки.

Що таке опущення матки?

Опущення матки — це один із варіантів порушення функції м’язово-зв’язувального апарата тазового дна, що виявляється у кожної третьої жінки, яка звертається за допомогою до гінеколога. У половині діагностованих випадків пролапс супроводжується нетриманням сечі та порушенням роботи сусідніх органів, зокрема прямої кишки та сечового міхура.

Ще кілька десятків років тому з подібним діагнозом стикалися переважно дорослі жінки під час та після менопаузи, які раніше виносили вагітності та народили природним шляхом. Сьогодні ж опущення та випадіння матки гінекологи часто виявляють і в молодших дівчат, і навіть у дівчат підліткового віку через їхні вроджені особливості сполучної тканини або в результаті травм м’язів тазового дна, що виникли через важкі фізичні навантаження, тривалі запори. Нерідко опущення шийки матки буває внаслідок пологів.

Види та стадії опущення матки

Патологія розвивається поступово, у зв’язку з чим у медицині, говорячи про діагноз опущення матки, стадії визначають таким чином:

1. Нижня частина опущених стінок піхви розташовується на 1 см вище від залишків незайманої пліви, і матка не візуалізується поміж статевих губ.
2. Орган зміщується до незайманої пліви або виходить за її межі не більше ніж на 1 см, а при напруженні шийку матки стає видно між статевими губами.
3. Стіни піхви виходять більш ніж на 1 см нижче за пліву, а будь-яке напруження робить помітною частину тіла і дна матки поміж статевих губ.
4. Тіло та маточне дно виходять за межі піхви та випадають повністю.

Кожна наступна стадія хвороби підвищує ризик серйозних ускладнень.

Також залежно від ступеня випадання патологія умовно поділяється на два типи:

• Неповна, коли орган ще не видно поміж статевих губ.
• Повна, коли матка опускається нижче вульви та стає помітна між статевими губами при натужуванні.

Найчастіше випинання є нерівномірним та інтенсивніше проявляється з однієї зі сторін піхви. Сторона, поблизу якої спостерігається найсильніше випинання, визначає форму патології:

• ректоцеле — опущення задньої стінки органа, що проявляється запорами або нетриманням калу та газів;
• цистоцеле — випинання передньої стінки матки, що викликає тиск на сечовий міхур і нетримання сечі;
• змішана — обидві стінки зміщені рівною мірою.

Причини опущення матки

Анатомічне положення матки — простір між прямою кишкою та сечовим міхуром, причому стінки органа знаходяться на однаковій відстані від поверхні таза. У природному положенні вона підтримується як безпосередньо тонусом органа, так і за рахунок достатньої пружності м’язів тазового дна, правильною взаємодією матки з сусідніми органами й тканинами.

Через різні причини та обставини тканини тазового дна і самого органа можуть послаблюватися, що призводить до його зміщення вниз за межі нормального фізіологічного положення — пролапсу. Опущення стінок матки може призводити до нетримання або, навпаки, затримки газів, калу, сечі, ускладнюватись приєднанням інфекцій, порушувати звичний ритм життя та психологічний комфорт пацієнта. Саме тому вкрай важливо знати та розуміти, через що відбувається опущення матки. Це допоможе уникнути ситуацій, що підвищують ризик розвитку патології, та вчасно їй запобігти.

Причини опущення матки можуть бути такими:

• вроджені анатомічні особливості малого таза жінки;
• раніше перенесені операції на органах сечостатевої системи;
• травми, отримані під час пологів через використання лікарями вакууму або щипців, розриви, епізіотомія;
• народження великого малюка, особливо при фізіологічно вузькому тазі;
• багаторазові пологи;
• підвищений внутрішньочеревний тиск (може бути спричинений астмою, запорами, тривалим кашлем);
• слабкий м’язово-зв’язувальний апарат тазового дна;
• вікове ослаблення та зниження еластичності зв’язок;
• підвищені фізичні навантаження, особливо підйом важких предметів;
• індивідуальні особливості сполучної тканини, зокрема дисплазія;
• гормональні порушення, зокрема, зниження рівня естрогену.

Спровокувати розвиток патології можуть також:

• ожиріння та зайва вага;
• сидячий спосіб життя та відсутність фізичних навантажень;
• куріння і кашель, який спровокований шкідливою звичкою.

Причини опущення матки у жінок можуть накладатися одна на одну і посилюватись зовнішніми факторами, а з віком — і зниженням естрогену, спричиненим менопаузою. В результаті хвороба починає швидко прогресувати.

Симптоми опущення матки

Щоб розпізнати патологію та вчасно звернутись до лікаря, необхідно розуміти, як відчувається опущення матки. Ознаки опущення матки можуть бути такими:

• Порушення менструального циклу як у сторону скорочення, так і в сторону збільшення.
• Періодичне або постійне відчуття заповненої піхви чи наявності в ній стороннього тіла.
• Тягнучий нападоподібний біль у нижній частині живота середньої інтенсивності.
• Дискомфорт і біль під час статевих контактів, звуки, які хлюпають, спричинені виходом повітря з вагіни, аноргазмія, що перетворюють секс на неприємний процес.
• Порушення сечовипускання, які проявляються нетриманням сечі, частими позивами до туалету або, навпаки, їхньою відсутністю, уретрити, цистити.
• Застої виділень у сечовому міхурі та ускладнення, що до них призводять, у тому числі запальні патологічні процеси.
• Порушення випорожнень, нетримання калу та газів, запори, труднощі при дефекації та необхідність повернення на місце опущених органів для нормального випорожнення кишечника, коліт.
• Болі в спині, особливо в області крижів і попереку.
• Випадання матки та її візуальне визначення між статевими губами.
• Утворення на слизовій оболонці піхви декубітальних виразок, спричинене тертям і проникненням у слизову оболонку інфекційних збудників.
• Проблеми із зачаттям та виношуванням вагітності.

Залежно від того, до якої стадії дійшло опущення матки, симптоми можуть проявлятися меншою чи більшою мірою, при цьому урологічні ускладнення виникають у кожному другому, а проктологічні — в кожному третьому випадку захворювання. На початковому етапі патологія може прогресувати безсимптомно, особливо в молодих жінок. З віком симптоми можуть посилюватися, а захворювання розвивається швидше через супутнє ослаблення зв’язок.

Ускладнення опущення матки

Чим небезпечне опущення матки? За відсутності своєчасної діагностики та адекватного лікування патологія в процесі свого розвитку може викликати цілу низку неприємних і небезпечних ускладнень, зокрема:

• зміщення сусідніх з маткою органів;
• дискомфорт в інтимному житті;
• урологічні патології у формі нетримання сечі або затримки сечовипускання, цистити, уретрити, гідронефроз, підвищений ризик утворення каменів у сечовому міхурі;
• проктологічні порушення, що проявляються колітами, запорами, нетриманням газів та калових мас, защемленням кишкових петель;
• гінекологічні проблеми, що виражаються частими запальними та інфекційними процесами в піхві, появою на слизових декубітальних виразок і пролежнів, які довго не гояться;
• розвиток варикозної хвороби;
• складності із зачаттям, виношуванням плода, природним розродженням;
• психологічний дискомфорт, спричинений симптомами патології.

Вагітність при опущенні матки може не наставати протягом тривалого часу, а навіть якщо і настає, успішно виносити плід стає вкрай проблематично.

Вже на початкових стадіях пролапсу зміщення органа ускладнює закріплення заплідненої яйцеклітини в ендометрії. Пізніше гестація додатково ускладнюється ще й гормональними порушеннями, постійними запальними процесами. У разі повного випадання матки стає неможливим і сам статевий акт, а отже, і природне запліднення.

Подібні наслідки при опущенні матки фактично роблять жінку безплідною, а для відновлення репродуктивної функції потрібне хірургічне лікування.

Якщо вагітність настає на 1 – 2 стадіях опущення, її перебіг буде суттєво порушений патологією і може призвести до:

• ранніх викиднів у 1 триместрі;
• завмирання плода;
• передчасних пологів;
• сильних маткових кровотеч, спричинених відшаруванням плаценти або неправильним її розташуванням.

Жінкам із діагнозом пролапс слід відвідувати гінеколога набагато частіше, ніж здоровим дамам, і максимально дотримуватися запобіжних заходів. Якщо в процесі вагітності патологія не прогресує, її лікування починають після пологів, а для успішного виношування плода встановлюють спеціальне маточне кільце — песарій. З його допомогою орган утримується на місці й не тисне на шийку матки, тим самим знижуючи ризик її розкриття та передчасних пологів.

Діагностика опущення матки

Опущення матки, діагностика якого передусім передбачає огляд пацієнтки в гінекологічному кріслі, можна визначити навіть візуально. Для цього в процесі огляду лікар просить жінку потужитися, покашляти та виконати ряд інших дій, які провокують напруження, для проведення необхідних досліджень і визначення ступеня пролапсу, зміщення стінок органа. Для отримання повної картини захворювання діагностику доповнюють:

• огляд і консультація уролога та проктолога;
• УЗД-діагностика органів малого таза;
• кольпоскопія;
• ректоскопія (якщо призначив проктолог);
• урографія та цистоскопія (за призначенням уролога);
• вагінальна тонометрія;
• рентген;
• лабораторні аналізи мікрофлори, крові та сечі, цитологія — з метою виявити наявність інфекції та її збудника.

Лікування опущення матки у жінок

Методи лікування опущення матки визначаються лікарем індивідуально для кожного конкретного випадку, оскільки вони залежать від цілого ряду факторів, зокрема:

• стадії хвороби;
• віку пацієнтки;
• бажання хворої вести повноцінне статеве життя та зберегти репродуктивну функцію;
• наявності супутніх патологій.

На початкових стадіях хвороби можлива терапія консервативними методами, тоді як на пізніх етапах, коли орган зміщується досить сильно, єдиним виходом стає операція.

Консервативне лікування

Консервативна терапія пролапсу можлива тільки в тому випадку, коли матка ще не зміщена дуже сильно і не візуалізується за межами статевих губ.

На 1 – 2 стадіях захворювання пацієнтці можуть бути призначені:

• суворе дотримання загальних рекомендацій;
• вправи Кегеля або Юнусова, спрямовані на зміцнення м’язів тазового дна;
• регулярне спостереження у лікаря для контролю перебігу захворювання;
• гінекологічні масажі;
• обмеження фізичних навантажень, особливо пов’язаних із натужуванням та підйомом тягарів;
• корекція гормонального фону;
• фізіотерапія;
• прийом естрогенів, метаболітів та місцевих лікарських препаратів, що зміцнюють сполучну тканину.

Хірургічне лікування опущення матки

Якщо навіть на початкових стадіях визначається опущення матки, лікування може проводитись хірургічним шляхом. Зокрема, з цією метою застосовується лазерний малоінвазивний метод. Операція проводиться за допомогою спеціального обладнання та передбачає зміцнення й укорочення зв’язок і м’язів, завдяки чому орган підіймається та відновлює свої функції.

На пізніших стадіях подібна методика вже не буде ефективною, тому лікування проводять хірургічним шляхом. Щоб мінімізувати ризик післяопераційних ускладнень і травматичність операції, її проводять лапароскопічним шляхом.

Для жінок репродуктивного віку застосовуються методики пластики піхви та зміцнення м’язів тазового дна за допомогою ендопротезів. Серед них:

• Промонтофіксація. Установка сітки, що фіксує матку та сусідні органи у нормальному анатомічному положенні.
• Кольпорафія. Передбачає вкорочення шийки матки та ушивання стінок піхви.
• Сакроспінальна гістеропексія. Фіксація крижово-маткової зв’язки за допомогою спеціальної стрічки, що не розсмоктується, з поліпропілену.
• Пришивання маткових зв’язок одна до одної.
• Фіксація матки та сусідніх зміщених органів у нормальному положенні шляхом їхнього прикріплення до тазових зв’язок і крижової кістки.

Спосіб лікування визначається лікарем індивідуально. Досить часто в хірургічній практиці використовуються комбіновані методи терапії, а перебіг та обсяг втручання можуть бути скориговані вже в ході операції, коли після введення камери в операційну порожнину виявляються нові особливості патології.

Жінкам у віці, яким не важливе збереження репродуктивної функції, часто проводять гістеректомію і видаляють матку повністю.

Реабілітація після хірургічного лікування опущення матки

Для операцій, що виконувалися лапароскопічним способом, період реабілітації значно скорочується. У стаціонарі пацієнтці слід знаходитися три дні. Вже в першу добу дозволяється вставати, ходити, приймати їжу згідно з призначеною дієтою та пити воду, проте категорично заборонено сідати.

Протягом першого тижня після втручання пацієнтці слід приймати антибіотики, щоб запобігти інфікуванню, та знеболювальні препарати за потреби.

Після виписки зі стаціонару протягом періоду реабілітації слід дотримуватись цілої низки рекомендацій:

• Дотримуватись дієтичного харчування з переважанням рідких страв та клітковини, щоб не допускати запорів.
• Повністю виключити фізичні навантаження, заняття спортом та підйом ваги.
• Не перебувати в сидячому положенні щонайменше 14 днів, щоб не напружувати м’язи піхви й тазового дна.
• На два місяці поставити на паузу повноцінні заняття сексом.

Надалі важливо контролювати своє харчування, щоб уникнути запорів, налагодити режим дня, залишаючи достатньо часу для повноцінного відпочинку, та обмежити підіймання ваги, не забувати про лікувальну фізкультуру. Які вправи потрібно робити при опущенні матки, підкаже лікар.

Протипоказання при опущенні матки у післяопераційному періоді:

• вживання продуктів, що скріплюють випорожнення та провокують метеоризм;
• приймання алкоголю;
• фізичні навантаження, які передбачають підйом ваги перед собою;
• виключення вправ на черевний прес під час занять спортом.

Профілактика опущення матки

Якщо ви ніколи не хочете зіткнутися із зазначеним діагнозом, важливо знати, як уникнути опущення матки, та неухильно дотримуватися рекомендацій лікарів.

Профілактика опущення матки включає наступні правила:

• Відмова від підйому предметів вагою понад 10 кг.
• Правильне харчування з достатньою кількістю свіжих овочів і фруктів у раціоні.
• Недопущення запорів, якщо необхідно — медикаментозними методами.
• Контроль маси тіла та боротьба з надмірною вагою.
• Регулярне виконання вправ Кегеля або іншої спеціальної гімнастики для зміцнення м’язів тазового дна, особливо після пологів.
• Регулярне відвідування гінеколога та своєчасне лікування захворювань сечостатевої системи.
• Дотримання лікарських рекомендацій та прийом естрогенів у призначеному гінекологом дозуванні в період менопаузи.

Враховуючи, які серйозні ускладнення викликає опущення матки, профілактика патології є обов’язковою для всіх без винятку жінок, але особливо важлива для тих, хто перебуває в групі ризику через свої вроджені особливості або спосіб життя.

Лікування опущення матки у багатопрофільному медичному центрі Garvis

Багатопрофільний медичний центр Garvis (Дніпро) є лідером регіону в області хірургічного лікування різноманітних патологій, зокрема гінекологічних. Наш медичний центр оснащений найновішим обладнанням, що дозволяє проводити операції не тільки надзвичайно точно та ефективно, а й з мінімальною травматизацією та чудовим косметичним ефектом.

У багатопрофільному медичному центру працюють найкращі хірурги з великим досвідом, які постійно вдосконалюють свою майстерність, відвідуючи різні семінари та конференції, є авторами багатьох наукових праць, що дозволили впровадити нові методики у свою практику та іншим лікарям по всій країні.

У нас ви можете підтвердити або уточнити діагноз, здати всі необхідні аналізи та пройти призначені лікарем обстеження, а за необхідності оперативного лікування такого інтимного діагнозу, як пролапс матки, розраховувати на індивідуальний підхід до лікування та повну конфіденційність.

Вартість лікування у Дніпрі в нашій багатопрофільному медичному центру — одна з найдоступніших у регіоні, але при цьому вже включає анестезію, перебування в комфортній окремій палаті, повноцінне дієтичне харчування та цілодобове спостереження кваліфікованого медичного персоналу.

Джерела

• Дисфункція тазового дна: сучасні принципи діагностики та лікування. Аполіхіна І. А., Додова Є. Г., Бородіна Є. А., Саїдова О. С., Філіпенкова Є. В. «Ефективна фармакотерапія», 22/2016.
• Нові можливості хірургічного лікування пролапсу тазових органів — перший клінічний досвід використання системи Prolift™.
• Біженар В. Ф., Цуладзе Л. К., Ципурдєєва О. А., Дячук О. В. Шулі Текст наукової статті за спеціальністю «Клінічна медицина», 2008.
• Випадання матки, піхви // Велика медична енциклопедія: 30 т. / гол. ред. Б. В. Петровський. — 3-тє вид. — М. Радянська енциклопедія, 1977.
• Шкарупа Д. Д. Хірургічна реконструкція тазового дна у жінок при нетриманні сечі та пролапс тазових органів // ФДБ ВОУ ВПО «Військово-медична академія ім. С. М. Кірова»: Автореф. дис. докт. мед. наук. — 2014.
• Теобальд П. Опущення матки та піхви: вагінальна чи лапароскопічна операції? [Електронний ресурс] // Журнал акушерства та жіночих хвороб, 2006.
• Маскаєва Є. В., Нечайкін А. С. Гемодинаміка матки при опущенні та випаданні органів малого таза [Електронний ресурс] // Огарьов-Online, 2014.
• Краснопільський В. І., Буянова С. Н., Щукіна Н. А., Попов А. А. Оперативна гінекологія // Медпрес-інформ, 2013.
• Радзінський В. Є., Петрова В. Д., Хамошина М. Б. Відновна терапія пацієнток після вагінальних пластичних операцій при пролапсі геніталій// Питання гінекології, акушерства та перинатології, 2010.