Нейрохірургія

Нейрохірургія — галузь медицини, основним завданням якої є оперативне лікування захворювань хребта та спинного мозку, головного мозку, периферичної та центральної нервової системи, спричинених травмами, новоутвореннями або вродженими аномаліями. До нейрохірурга звертаються у випадках, коли консервативні методи терапії не дають бажаного результату. Нижче ми розглянемо детально, що таке нейрохірургія, хто такий нейрохірург, що роблять нейрохірурги, за якими симптомами можна розпізнати неврологічні захворювання, як правильно їх діагностувати та лікувати.

Що таке нейрохірургія?

Нейрохірургія — це хірургічна спеціалізація, що займається діагностикою та лікуванням хвороб нервової системи у випадках, коли медикаментозні та фізіотерапевтичні методи не допомагають подолати захворювання та не призводять до покращення стану пацієнта.

Простими словами, це хірургічне лікування патологій хребта, спинного та головного мозку травматичного, набутого або вродженого характеру. Різні підрозділи нейрохірургії займаються видаленням і оперативним лікуванням новоутворень злоякісного та доброякісного характеру, аневризм, гриж і компресійних переломів хребта, епілептичних нападів різної етіології, крововиливів у мозок, оклюзії судин і вимагають від лікаря даної спеціалізації максимальної кваліфікації та точності.

Хто такий лікар-нейрохірург і за якими напрямами він працює?

Хто такий лікар нейрохірург? Часто нейрохірургів плутають із неврологами, однак у зазначених фахівців зовсім різні напрями. Нейрохірурги мають великі знання в області будови периферичної та центральної нервової системи й головного мозку, здатні оперативним шляхом усунути патології та травми зазначених органів.

Найпоширеніші нейрохірургічні захворювання:

• інсульти;
• пухлини головного мозку та хребта;
• черепно-мозкові травми;
• грижі та компресійні переломи хребта;
• аневризми;
• вроджені та набуті хвороби нервової системи.

Відповідно діагностика, консервативне та оперативне лікування хвороб нервової системи та подальша реабілітація пацієнтів — основне, чим займається нейрохірург.

Що оперує нейрохірург? Всі органи, що належать до нервової системи, а також органи, патологічні зміни в яких здатні викликати неврологічні симптоми, зокрема:

• хребет;
• череп;
• головний та спинний мозок;
• скелетну мускулатуру;
• периферичні нерви.

Залежно від того, що лікує нейрохірург, ця галузь медицини, як і будь-яка інша, має додаткові відгалуження, за кожне з яких відповідає певний фахівець:

• Нейротравматолог — корекція станів, викликаних травмами головного та спинного мозку, а також ускладнень, що розвинулися внаслідок цього.
• Нейроонколог — діагностика та лікування оперативним шляхом новоутворень різного походження на головному й спинному мозку, хребті, реабілітація пацієнта після операції.
• Функціональний нейрохірург — корекція синдромів хронічного болю і причин епілептичних нападів.
• Спінальний нейрохірург — виконання операцій на хребті, зокрема видалення гриж, стабілізація хребців при різних травмах та компресійних переломах.
• Нейросудинний хірург — оперативне лікування порушень кровообігу в головному мозку.
• Нейрореаніматолог — корекція післяопераційних ускладнень.
• Психохірург — оперативним шляхом усуває патологічні нейронні зв’язки, щоб унеможливити психічні розлади, які спостерігаються у пацієнта.

Нейроонкологія

Нейроонкологія — медична галузь, що поєднує знання відразу кількох областей, а саме: неврології, онкології, нейрохірургії, психіатрії, психології та нейропсихології.

Нейроонкологи займаються вивченням:

• злоякісних новоутворень головного та спинного мозку, черепних і периферичних нервів, мозкових оболонок;
• патогенезу та етіології таких новоутворень;
• закономірностей розвитку та зростання пухлин;
• методів діагностики, лікування та профілактики.

Мутації клітин, що призводять до розвитку пухлин головного мозку та хребетного стовпа, можуть виникати внаслідок таких факторів:

• вживання в їжу або тривалий контакт із канцерогенними речовинами;
• спадковість;
• шкідливі звички та нездоровий спосіб життя;
• нераціональне харчування;
• погана екологія;
• вплив іонізувального випромінювання.

Ендометріоїдна гетеротопія

Гетеротопія — вроджена мальформація мозку, що виникає через порушену нейронну міграцію. При цьому в товщі білої речовини мозку або вздовж стінок бічних шлуночків розташовуються атипові групи нейронів.

Розрізняють кілька типів гетеротопій головного мозку:

• перивентрикулярні (субепендимальні);
• ламінарні та осередкові (субкортикальні);
• гліонервальні краєві;
• вузликові.

Як правило, гетеротопії проявляються епілептичною активністю, яка може виникнути в будь-якому віці, але в деяких випадках можуть протікати без виражених симптомів та випадково виявляються під час МРТ-обстежень.

Судинна та ендоваскулярна нейрохірургія

Областю вивчення судинної та ендоваскулярної нейрохірургії є різні патології судинної системи, зокрема:

• артеріальні аневризми судин головного мозку;
• каротидно-кавернозні співустя;
• артеріовенозні мальформації.

Травми, захворювання і вроджені патології судин центральної та периферичної нервових систем часто стають причиною внутрішньочерепних крововиливів, ішемічних і геморагічних інсультів.

Патології судин, які живлять мозок, можуть виникати через:

• звуження (стеноз) хребетних та сонних артерій;
• вроджені судинні аномалії.

Стереотаксична нейрохірургія

Особлива область нейрохірургії, що відповідає за проведення операцій на структурах, до яких важко отримати прямий хірургічний доступ. Для проведення оперативних втручань такого роду застосовується спеціальний мікроінструмент та стереотаксичний атлас головного мозку (точно розрахована система координат, створена на основі результатів обстеження пацієнта, внесених до комп’ютера). Дана система дозволяє контролювати просування інструментів та направляє лікаря під час операції.

Стереотаксичний метод застосовують для проведення операцій на:

• головному та спинному мозку;
• мозочку;
• підкірково-стовбурових структурах.

Операції такого типу показані пацієнтам із такими захворюваннями:

• ДЦП (дитячий церебральний параліч);
• аневризми судин мозку;
• епілепсія різної етіології;
• хронічний больовий синдром;
• хвороба Паркінсона;
• гіперкінези;
• спазми та торсіонна дистонія.

Суть операції полягає у стимулювальному, коагулювальному або деструктивному впливі електродів на патологічні осередки. Подібні втручання дозволяють не порушувати анатомічну цілісність тканин і структур, які оточують осередок захворювання.

Спінальна нейрохірургія

Спінальна нейрохірургія що це? Відповідь на це питання полягає в самій назві галузі — спінальна нейрохірургія. Вона займається вивченням та хірургічним лікуванням захворювань, травм і патологій хребта, спинного мозку, тобто просто спини. Для цього застосовуються сучасні технології, які забезпечують точну візуалізацію, нейронавігацію, високу ефективність та безпеку оперативних втручань.

Нейрохірургія спинного мозку відповідає за лікування:

• утворень доброякісної та злоякісної етіології;
• спондилодезу шийного, грудного та поперекового відділів хребта;
• гриж міжхребцевих дисків;
• патологій та захворювань, що передбачають динамічну фіксацію хребта або видалення тіла хребця з його подальшим ендопротезуванням.

Епілептична нейрохірургія

Епілептична нейрохірургія включає кілька типів оперативних втручань, що виконуються на блукаючому нерві та лікворних шляхах, з метою повного припинення або скорочення частоти й тривалості епілептичних нападів у пацієнта у випадках, коли прийом протисудомних препаратів малоефективний.

Такі операції показані при наступних формах епілепсії:

• фокальній — патологія з кількома осередками або яка охоплює всі півкулі;
• генералізованій — коли патологічна активність спостерігається по всіх ділянках мозку.

При епілепсії можливе проведення кількох типів операції:

• видалення або від’єднання від здорової частини мозку осередка епілептичної активності (резекційна операція);
• імплантація електростимулятора, який подає імпульси на певні структури НС (стимуляційна).

Симптоми нейрохірургічних захворювань та причини їхнього виникнення

Приводом для звернення до фахівця можуть стати такі симптоми нейрохірургічних захворювань та їхні поєднання:

• частий, погано купований головний біль;
• запаморочення та періодична втрата свідомості;
• порушення зору без видимих ​​причин;
• почуття поколювання чи оніміння пальців або кінцівок цілком;
• параліч кінцівок;
• остеохондроз;
• больові відчуття у спині;
• порушення пам’яті та концентрації уваги;
• судоми;
• зниження слуху;
• порушення координації;
• поєднання болів у спині з порушенням статевої функції;
• випинання очного яблука;
• раптовий розвиток косоокості, ністагм (неконтрольовані рухи очей);
• безпричинна нудота і блювання, які не піддаються корекції лікарськими препаратами;
• порушення почерку та/або ходи;
• травми нервової системи, хребта, черепа;
• виявлені в результатах КТ або МРТ осередкові або об’ємні новоутворення на головному чи спинному мозку або наявність у результатах діагностики ознак розширених шлуночків мозку;
• невралгія трійчастого нерва, яка не піддається лікуванню методами консервативної терапії;
• міжхребцеві грижі;
• епілептичні напади різної етіології;
• хронічний больовий синдром;
• м’язова слабкість, що раптово виникає.

Діагностика нейрохірургічних захворювань

Захворювання нейрохірургії діагностуються за допомогою різних методів і досліджень. На первинній консультації лікар опитує пацієнта, вивчає історію хвороб та результати попередніх аналізів, діагностичних досліджень, а також проводить загальний огляд, що включає перевірку:

• рухливості суглобів та м’язів;
• рефлексів;
• реакцій шкіри на зовнішні подразники;
• реакцій рухової активності очей.

Базовий огляд дозволяє вивчити стан нервової системи та визначити найбільш прийнятні методи апаратної діагностики, які допоможуть визначити точний діагноз.

Нейрохірурги використовують у своїй роботі результати наступних інструментальних досліджень:

• Комп’ютерна томографія (КТ) — дозволяє виявити та візуалізувати наявність порушень роботи, новоутворень, атрофії кори головного мозку, патологічні скупчення рідини.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — необхідна для отримання детальних даних про стан нервових структур.
• Люмбальна пункція — отримання проби спинномозкової рідини шляхом проколу хребетного стовпа з метою вивчення її біохімічного складу та фізичних характеристик, наявності в ній патогенних мікроорганізмів, визначення внутрішньочерепного тиску.
• Ехоенцефалографія — ультразвукова діагностика головного мозку, що використовується для вивчення зміщення структур при гідроцефалії або великих гематомах.
• Електроенцефалографія — апаратна фіксація електричної активності головного мозку, що застосовується для діагностики епілепсії, причин безсоння, енцефалопатії.
• Мієлографія — дозволяє зафіксувати електричну активність у спинному мозку, ефективна для діагностики наявності міжхребцевих гриж. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) допомагає отримати інформацію, важливу для діагностики епілепсії, інсульту, онкологічних новоутворень у мозку.
• Електроміографія (ЕМГ) — дозволяє визначити точне місце розташування осередку патології та область його поширення в нервово-м’язовій системі.
• Ультразвукова діагностика (УЗД) з доплерографією — обстеження судин, що дозволяє виявити стеноз, розшарування та закупорку артерій.

Крім апаратних обстежень, діагностика нейрохірургічних захворювань також включає проведення лабораторної діагностики, а саме:

• взяття крові та сечі для загального і біохімічного аналізу;
• діагностика зсідання крові;
• визначення протромбінового індексу та/або фібриногену;
• визначення групи крові та резус-фактора;
• коагулограма.

Нейрохірургічні захворювання: які методи лікування застосовують?

Лікування нейрохірургічних захворювань проводиться за допомогою різноманітних оперативних методик. При цьому використовуються як класичні відкриті операції, так і малоінвазивні хірургічні методи. Потрібний спосіб лікування визначається лікарем після огляду пацієнта та проведення необхідних діагностичних заходів.

Відкриті операції передбачають розтин черепа або хребця для отримання доступу до осередку травми чи захворювання. Показані для випадків, коли операція проводиться екстрено, а також тоді, коли отримати доступ до операційного поля іншим шляхом неможливо.

Малоінвазивні втручання передбачають проведення операції під контролем камери з мікроскопом та спеціальних мікроінструментів, що вводяться через невеликі проколи. У цьому випадку значно скорочується ризик післяопераційних ускладнень та реабілітаційний період.

У випадках, коли патологія стосується відразу декількох галузей медицини, нейрохірурги проводять операції спільно з онкологами, щелепно-лицевими або пластичними хірургами.

Види оперативних втручань при нейрохірургії

У випадках, коли хвороби нейрохірургії не піддаються лікуванню методами консервативної терапії або є травми черепа чи хребта, лікарі вдаються до операцій. У нейрохірургічному відділенні проводяться такі види хірургічних втручань:

• видалення новоутворень на головному мозку та його оболонках;
• видалення пухлин спинного мозку;
• ламінопластика;
• вертебропластика;
• стабілізація хребців за допомогою динамічних систем фіксації;
• видалення гриж міжхребцевих дисків;
• осциптопонділез;
• ендоскопічна мікродискектомія;
• видалення аневризм головного мозку;
• операції на периферичних нервах після травм.

Післяопераційний період при нейрохірургічних захворюваннях

Період відновлення пацієнта після перенесених нейрохірургічних втручань може бути досить тривалим. У післяопераційному періоді часто спостерігаються різні ускладнення, що потребують терапевтичної корекції, зокрема:

• рухові порушення;
• розлади сечовипускання (затримка або нетримання сечі);
• порушення дефекації (діарея, запори);
• втрата навичок самообслуговування;
• порушення мови;
• психологічні проблеми.

Для максимально швидкого повернення пацієнта до нормальної активності та усунення фізичного й психологічного дискомфорту нейрохірурги складають план реабілітації, який може включати:

• фізіотерапію;
• психологічну допомогу;
• курс масажу;
• ерготерапію;
• ЛФК;
• санаторно-курортне лікування;
• носіння медичних корсетів (ортезів).

З метою профілактики можливих ускладнень у післяопераційному періоді пацієнту також призначають лікарські препарати, зокрема:

• антибіотики — для запобігання післяопераційному інфікуванню;
• протизапальні препарати — з метою зменшення набряклості та усунення запального процесу в місці проведеної маніпуляції;
• знеболювальні лікарські засоби;
• антикоагулянти — щоб запобігти ризику тромбозу;
• вітамінно-мінеральні комплекси — з метою прискорити регенерацію пошкоджених тканин та прискорити процес відновлення після перенесеного хірургічного втручання.

Як вибрати нейрохірургічну багатопрофільний медичний центр?

При виборі нейрохірургічної багатопрофільного медичного центру пацієнту варто враховувати одразу кілька важливих факторів:

• Кваліфікація лікарів — у медичному центрі Garvis працюють найкращі нейрохірурги з великим досвідом проведення операцій на головному мозку та хребті, які є авторами багатьох наукових статей і регулярно підвищують свою кваліфікацію відвідуванням державних та закордонних конференцій і семінарів.
• Методики лікування — у Garvis встановлено найсучасніше обладнання для діагностики та оперативних втручань, інноваційне ендоскопічне обладнання, а операції проводяться переважно малоінвазивними способами, які мінімізують ризик постопераційних ускладнень, що в рази скорочує процес реабілітації.
• Сервіс і комфорт — багатопрофільний медичний центр має у своєму розпорядженні обладнані всім необхідним палати інтенсивної терапії та власний стаціонар, пацієнтам надаються окремі палати з телевізором, доступом до Wi-Fi, кондиціонером, санвузлом, кнопкою виклику медичного персоналу.
• Вартість — ціна операції у Дніпрі в Garvis — одна з найдоступніших у регіоні та вже включає анестезію і перебування в стаціонарі.

Наші фахівці завжди готові допомогти вам вибрати необхідного нейрохірурга та проконсультують у разі потреби лікування.