Кіста підшлункової залози: причини та симптоми

Кіста підшлункової залози – що це? Підшлункова є допоміжним органом травного тракту, основною функцією якого є продукування гормонів і ферментів, необхідних для травлення їжі. Досить часто в цьому органі або зовні на його стінках виявляються кісти — заповнені рідиною чітко обмежені утворення. Найчастіше їхня наявність не викликає ніяких неприємних симптомів і виявляється випадково під час обстежень на МРТ або КТ-апараті. Наявність кістозних формувань може вказувати на схильність до розвитку раку підшлункової, через що захворювання потребує додаткового обстеження та лікування консервативними або оперативними методами. Оперативним лікуванням хвороби займається загальна хірургія.

В останні роки хвороба помолодшала та стала виявлятися набагато частіше через зростання поширеності панкреатитів і несе серйозні ризики для здоров’я. Нижче ми докладно розберемо, що таке кіста на підшлунковій залозі, як лікувати це захворювання, його симптоми та причини виникнення, способи профілактики.

Визначення хвороби

Кіста підшлункової залози — це обмежене капсулою новоутворення, у порожнині якого знаходиться рідина. Такі утворення можуть розташовуватися як усередині органу, так і за його межами, в навколишніх тканинах, і тривалий час не завдавати хворому ніяких незручностей. Хвороба зустрічається однаково часто як у чоловіків, так і у жінок різних вікових груп.

Природа захворювання може бути різною:

• запальна;
• пухлинна;
• непухлинна.

У деяких випадках кісти підшлункової є вродженими та не потребують лікування, проте для підтвердження такої особливості потрібне додаткове обстеження пацієнта.

Причини розвитку кіст підшлункової залози

Причини формування кіст можуть бути різними, серед них:

• перенесені захворювання;
• пухлинні зміни;
• спадкові фактори;
• генетичні мутації;
• пошкодження і травми черевної порожнини;
• хвороба Гіппеля-Ландау;
• панкреатит;
• вживання алкоголю та куріння;
• діабет.

Симптоми кісти підшлункової залози

Кіста підшлункової залози, симптоми та лікування якої нерозривно пов’язані, часто ніяк не проявляє себе. Тільки кожен п’ятий пацієнт із таким діагнозом скаржиться на прояви хвороби, зокрема, на болючі відчуття у верхній частині очеревини, пов’язані з великим розміром утворення.

Іноді наявність утворення можна виявити самостійно у вигляді випинання в центральній частині живота (над пупком) або під ребрами з лівого боку.

До інших симптомів хвороби належать:

• сильні болі в ділянці живота, що віддають у спину;
• запаморочення;
• загальна слабкість;
• зміна частоти серцебиття в той чи інший бік;
• виявлені самостійно або під час діагностики ущільнення або утворення у верхній частині очеревини;
• нудота та блювання (іноді з кров’ю);
• жовтяниця;
• збільшення жовчного міхура.

Патогенез кісти підшлункової залози

Кісти підшлункової залози відрізняються одна від одної за механізмом розвитку, який безпосередньо залежить від їхнього походження:

• Утворення запальної природи — з’являються при гострих панкреатитах, що викликають скупчення рідини поруч із залозою.
• Непухлинні новоутворення — є наслідком генетичних і спадкових хвороб або генетичних мутацій, зокрема: у гені VHL, що пригнічує безконтрольний поділ клітин.
• Пухлинні утворення — виникають при закупорці проток залози та появі в них клітин, що продукують слиз.

Класифікація та стадії розвитку кісти підшлункової залози

Кожен із різновидів кіст підшлункової залежно від походження має свої підвиди.

Утворення запальної природи (гострий панкреатит) можуть бути:

• рідинні формування без некрозу тканин;
• скупчення рідини в залозистій і жировій тканині (гострий парапанкреатит) — не обмежені капсулою і можуть розсмоктуватися самостійно;
• хибні кісти підшлункової залози — скупчення рідини з видимою капсулою, які виникають через 4 і більше тижнів після початку захворювання;
• рідинні формування, що супроводжуються некрозом тканин залози;
• гострі некротичні формування — не мають капсули та складаються з відмерлих тканин жирової клітковини та залози;
• обмежений некроз — капсульовані рідинні скупчення.

Непухлинна, або істинна кіста підшлункової залози, є капсульованим утворенням, оточеним епітеліальними клітинами, що відрізняє її від “хибних” утворень. Дані формування бувають:

• лімфоепітеліальними;
• ретенційними.

Неоплазії, або утворення пухлинної природи, є найнебезпечнішими, оскільки здатні озлоякіснюватися. Їх розрізняють залежно від тканин і клітин, задіяних у кістозному формуванні. Серед пухлинних кіст виділяють:

• серозні цистаденоми;
• внутрішньопротокові папілярно-муцинозні пухлини;
• кістозні нейроендокринні пухлини;
• муцинозні кістозні неоплазії;
• солідні псевдопапілярні пухлини.

Внутрішньопротокові папілярно-муцинозні пухлини (ВПМП) відрізняються одна від одної залежно від локалізації. Розрізняють:

• вної панкреатичної протоки — мають високий ризик озлоякіснення та підлягають видаленню;
• ВПМП бічних гілок — найпоширеніший вид кістозних формувань, які часто бувають множинними, перероджуються в рак дуже рідко.
• ВПМП змішаного типу.

Муцинозні неоплазії також можуть відрізнятися залежно від їхнього розташування в органі. Найчастіше зустрічається:

• кіста головки підшлункової залози;
• кіста у хвості підшлункової залози;
• неоплазія тіла органа.

Хибна кіста підшлункової залози, лікування якої може бути як хірургічним, так і медикаментозним, розвивається у кілька періодів (стадій). У перших двох періодах утворення вважається таким, що формується, а у двох останніх — сформованим. Вирізняють такі стадії розвитку новоутворень:

1. Виникнення кісти — поява кістозної порожнини в панкреатичному інфільтраті (4-6 тижнів від початку хвороби).
2. Формування капсули — стінки утворення пухкі, легко розриваються (2-3 тижні від початку панкреатиту).
3. Завершення формування капсулярної оболонки — стінки утворення складаються з фіброзних тканин достатньої щільності (до 6 місяців від початку хвороби);
4. Відособлення кісти — утворення рухливе, відокремлюється від навколишніх тканин (до року від початку панкреатиту).

Ускладнення кісти підшлункової залози

Основне питання, що хвилює пацієнтів, яким поставлено діагноз кіста на підшлунковій залозі, — які наслідки може мати дане захворювання. Серед основних ризиків:

• Гострий панкреатит. Захворювання, що викликає сильні болі у верхній частині живота, підвищення рівня амілази, ліпази та інших травних ферментів у крові, сильну нудоту та блювання. Розвивається у разі блокування утворенням відтоку підшлункового соку.
• Жовтяниця. Кіста в головці підшлункової залози може сильно стискати жовчні протоки, призводячи до всмоктування у кров жовчі та її виділення з сечею.Через це можуть виникати такі симптоми, як пожовтіння шкіри та білків очей, знебарвлення калу, потемніння сечі.
• Онкологія. Найнебезпечніше та найважче серед усіх існуючих ускладнення, що розвивається при накопиченні в епітелії кіст клітинних мутацій, характерних для муцинозних пухлин та ВПМП.

Відповідаючи на запитання, чим небезпечна кіста на підшлунковій залозі, варто сказати, що до 70% ВПМП мають передракові зміни в клітинах і зі зростанням утворень відсоток ризику тільки збільшується.

Клінічні прояви

Основним чинником, що впливає наявність або відсутність проявів захворювання, є розмір кісти підшлункової залози.

Як правило, кіста підшлункової залози симптоми, що заважають нормальному способу життя, починає виявляти при своєму значному збільшенні. Зазвичай це призводить до стискання тканин або закупорки проток і блокування відтоку секрету.

Основні клінічні прояви хвороби, здатні доставляти суттєвий дискомфорт:

• Больовий синдром. Провокується кістами великого розміру, а також при гострих панкреатитах у період формування утворень і посилених деструктивних процесів в організмі. З розвитком утворення болі можуть зменшуватися, проте такі ремісії мають тимчасовий характер. Також на характер та інтенсивність болю може впливати локалізація кісти, зокрема, найбільший дискомфорт доставляють утворення, розташовані на задній поверхні органа. Болі, що посилюються, супроводжуються підвищенням температури та ознаками інтоксикації, вказують на розвиток таких серйозних ускладнень, як розрив або нагноєння кіст.
• Диспептичні розлади. Наявність новоутворень досить часто призводить до відхилень у регулярності випорожнень, блювання і нудоти, які виникають через скорочення панкреатичного соку, що потрапляє в кишечник, і, як наслідок, до порушення всмоктування поживних речовин через порушення перетравлення їжі. Наслідками таких розладів є втрата ваги та загальна слабкість.
• Порушення роботи сусідніх органів. При великому розмірі утворення можуть стискати сусідні органи, зокрема кишечник, через що може сформуватися його часткова непрохідність, ворітну вену, стискання якої призводить до асциту та набряклості. Також можливий розвиток механічної жовтяниці при локалізації утворення в головці органа та перекритті ним жовчної протоки.

Діагностика кісти підшлункової залози

Якщо підозрюється кіста підшлункової залози, діагностика передбачає проведення цілої низки досліджень. На первинному прийомі лікар вивчає історію хвороби пацієнта та ставить уточнюючі запитання. З’ясовує, чи були в анамнезі гострі панкреатити та чи подібний діагноз ставився комусь із близьких родичів хворого, оскільки в цьому разі високий ризик наявності в нього генетично обумовленого захворювання.

Інструментальна діагностика

Для визначення локалізації та природи утворення використовуються:

• Ультразвукове дослідження або комп’ютерна томографія з контрастом.
• Магнітно-резонансна томографія — дозволяє точно встановити, чи пов’язано утворення з протоковою системою органу, чи є у його стінках потовщення.
• Ендосонографія — огляд підшлункової через стінку шлунка за допомогою ендоскопа з УЗ-датчиком. Одночасно з такою діагностикою можна провести біопсію утворення. Проводиться таке дослідження натще під загальною анестезією.

Лабораторна діагностика

Існують аналізи, які дозволяють встановити природу кісти підшлункової залози. Клінічні рекомендації у цьому разі пацієнту будуть дані максимально точно. До них належать:

• Аналіз вмісту утворення на наявність у ньому амілази, муцину, онкомаркерів СА19-9, СЕА, що свідчить про можливість злоякісності кісти або її хибну природу (при підвищенні рівня амілази).
• Тест на генні мутації. Проводиться у разі підозри на наявність у пацієнта спадкового синдрому Гіппеля-Ліндау. У разі підтвердження наявності такої патології створюється схема спостереження як хворого, так і його близьких родичів.

Диференційна діагностика

Визначити тип кістозного новоутворення можна за допомогою диференціальної діагностики. Деякі різновиди пухлинних кіст мають характерні особливості, розглянути які можна під час інструментальної діагностики:

• Серозні цистаденоми під час КТ або МРТ-обстеження визначаються як утворення з безліччю перегородок, розташованих за типом сот або губки з центральним рубцем, в якому містяться кальцинати. Подібні утворення не перероджуються на онкологічні.
• ВПМП завжди пов’язані з протоковою системою органа.
• Муцинозні неоплазії візуалізуються як поодинокі порожнини.

Для підтвердження діагнозу та визначення природи рідкісних новоутворень застосовують біопсію, яка проводиться під контролем УЗД.

Також диференціальна діагностика дозволяє відрізнити кісту від схожих захворювань, таких як нейроендокринний або протоковий рак, або утворення на сусідніх органах.

Лікування кісти підшлункової залози

Виявлена кіста підшлункової залози, що робити? Все залежить від природи та розташування утворення. Деякі види кіст можна вилікувати медикаментами, деякі взагалі не потребують лікування, але найчастіше основним методом позбавлення від хвороби є операція з видалення кісти підшлункової залози.

Хибні кісти

Чи може зникнути кіста підшлункової залози? Може, якщо вона є хибною — утворення такого типу часто розсмоктуються самостійно.

Утворення великого розміру, що викликають неприємні симптоми, лікують оперативним шляхом. Дренаж кісти підшлункової залози дозволяє відвести вміст новоутворення до шлункового просвіту за допомогою ендоскопа. Реабілітація після такого втручання відбувається досить швидко.

Кісти підшлункової залози непухлинної природи

Непухлинні кісти найчастіше вроджені або розвиваються за наявності в пацієнта генетичних захворювань. У більшості випадків вони не завдають хворому незручностей і не потребують специфічного лікування.

Кістозні пухлини підшлункової залози

Пухлинні новоутворення лікують залежно від їхнього типу:

• серозні цистаденоми видаляють дуже рідко, оскільки ризик їхнього переродження в онкологію мінімальний;
• ВПМП бічних гілок оперують при появі в стінках утворення вузлів розміром понад 5 мм, а також при швидкому зростанні кісти та кістах розміром понад 4 см;
• ВПМП протоки та змішані ВПМП, а також псевдопапілярні утворення підлягають обов’язковому видаленню;
• Муцинозні неоплазії та нейроендокринні пухлини невеликого розміру не видаляють, якщо вони не доставляють пацієнту дискомфорту.

Методи лікування

Конкретні методи лікування визначає лікар після проведення всіх необхідних обстежень.

Медикаментозне лікування кісти підшлункової залози передбачає проведення хіміотерапії у випадках, коли при дослідженні проб біопсії встановлюється злоякісна природа утворення.

Хірургічне лікування — єдиний спосіб позбутися кіст, які викликають біль та інші неприємні симптоми, та є обов’язковим у разі, коли існує ризик розвитку ускладнень і переродження утворень.

Ціни на хірургічні операції у Дніпрі залежать від обсягу та обраного хірургом способу втручання.

З урахуванням показань можливе проведення наступних типів операцій:

• Видалення новоутворення — передбачає видалення кісти разом з ураженою частиною органа. Обсяг втручання залежить від розташування кісти та стану навколишніх тканин. Операція може проводитись малоінвазивним лапароскопічним методом під контролем камери.
• Зовнішній дренаж кісти підшлункової залози — класична порожнинна операція, яка проводиться в екстрених випадках при нагноєнні кісти, незавершеному процесі її формування або якщо пацієнт перебуває у вкрай тяжкому стані.
• Внутрішнє дренування кісти підшлункової залози — сучасний малотравматичний спосіб позбавлення утворення, що передбачає створення відтоку вмісту кісти в шлунок, тонку або 12-палу кишку шляхом створення внутрішнього дренажу та анастомозу для доставки секрету залози до їжі. Такий тип операції є кращим, оскільки передбачає швидке відновлення пацієнта після операції.

Профілактика та прогноз кіст підшлункової залози

Якщо виявлено кісту підшлункової залози, прогноз розвитку хвороби та одужання після лікування залежить від її виду. Хибні та непухлинні утворення здебільшого не впливають на тривалість життя, а от пухлинні кісти після їхнього озлоякіснення вилікувати вкрай складно.

Рак підшлункової вилікувати практично неможливо, і навіть на ранніх стадіях хвороби стійка ремісія після повного курсу лікування настає не більш як у 30% пацієнтів.

Щоб знизити ймовірність появи в органі новоутворень, насамперед рекомендується всіляко уникати вживання продуктів і напоїв, які сприяють розвитку панкреатиту. Профілактичні заходи також передбачають:

• здоровий спосіб життя;
• достатні фізичні навантаження;
• відмова від вживання алкоголю;
• виключення з раціону жирної їжі та інших шкідливих продуктів.

Дієта при кісті підшлункової залози

Якщо у пацієнта виявлено кісту підшлункової залози, дієта є обов’язковою. Вона передбачає дробне харчування здоровою, ретельно подрібненою їжею, приготовленою за допомогою варіння, запікання або на пару. Крім того, дієта є прямою відповіддю на запитання, як зупинити зростання кісти підшлункової залози.

Серед рекомендованих продуктів:

• нежирне відварне м’ясо (яловичина, телятина, індичата, кролик);
• пшеничний хліб і печиво на фруктозі;
• протерті супи на легкому бульйоні;
• кисломолочні продукти;
• нежирні сорти риби;
• відварені та печені овочі;
• вермішель із борошна твердих сортів;
• каші на воді.

Серед заборонених страв:

• жирне м’ясо;
• молоко, ковбаса;
• газовані напої;
• солодощі промислового виробництва;
• борщ та інші страви з великим вмістом засмажки;
• овочі та фрукти, що викликають у шлунку процеси бродіння;
• алкоголь.