Пухлина сечового міхура

Пухлина сечового міхура – ​​ненормальна (патологічна) зміна чисельності та якості складу клітин епітелію слизової оболонки сечового міхура.

Найчастіше, патологічний процес відбувається на шийці, в сечоміхурному трикутнику, а також на задній та бічних стінках сечового міхура. 5% всіх пухлиноподібних захворювань становлю пухлини сечового міхура.

Дані пухлини бувають доброякісні та злоякісні.

Що стосується доброякісних пухлин, вони локалізуються на невеликій ділянці, змінюють його клітини, результатом чого є утворення аденом, поліпів, ендометроїдних пухлин, папілом.

До злоякісних новоутворень відноситься рак та всі види сарком. Злоякісні утворення характеризуються тим, що підслизовий шар проникають вже змінені епітеліальні клітини (неінвазивний рак); патологічно змінені клітини епітелію прогресують, пухлина зростає по всій стінці сечового міхура та дає метастази на інші органи (інвазивний рак). Пухлини сечового міхура спостерігаються найчастіше у чоловіків, ніж у жінок. Середній статистичний вік від 40 до 70 років.

Причини та фактори розвитку пухлин сечового міхура

Чинники, що схильні до виникнення пухлин сечового міхура:

• Вплив канцерогенів (цукрозамінники, нікотин, медикаменти);
• Анілінові барвники та їх похідні на паперових, хімічних, лакофарбових виробництвах;
• Інфекції сечового міхура;
• Цистит у хронічній формі;
• Віруси онкогенного типу;
• Спадкові фактори;
• Статева приналежність та вік. Особливості анатомії будови чоловічої статевої системи. Слизові люди похилого віку дуже часто призводять до застою сечі.

Затяті курці викликають на себе небезпеку зловживання доброякісним папілом у сечовому міхурі. Папілом має схильність до повторного зростання. Є ймовірність, що кожен такий рецидив буде злоякіснішим, ніж попередня віддалена освіта.

Симптоми пухлини сечового міхура

Коли хвороба ще носить неінвазивний характер, тобто знаходиться на ранній стадії (локалізація пухлини лише у тканинах сечового міхура), людина повинна прислухатися до деяких симптомів, які мають стати приводом звернутися до лікаря.

Основні симптоми пухлиноподібних утворень у сечовому міхурі:

• Прискорені позиви до сечовипускання;
• Больові відчуття та відчуття печіння під час відтоку сечі;
• Гематурія (наявність крові у сечі) і натомість нормального самопочуття. Може тривати деякий час, припинятися і знову з’являтися;
• Сильні постійні болі, що віддають у лобок та промежину, у чоловіків віддає в мошонку. Помилковий позов до дефекації;
• Цистит, що повторюється;
• Пієлонефрит.

Пухлина має здатність закривати місце входу сечоводу до сечового міхура. Це призводить до порушень сечовипускання, розширення сечоводу та ниркової балії. Все це, найімовірніше, може послужити розвитку гідронефрозу, пієлонефриту і порушення функціональності нирок. Злоякісні пухлини сечового міхура можуть поширюватися кровоносними судинами та лімфовузлами в найближчі органи та викликати їх ураження.

Види діагностики пухлини сечового міхура

Основні методи виявлення пухлин сечового міхура:

• УЗД (ультразвукове дослідження) сечового міхура – ​​скринінговий метод для виявлення новоутворень, поняття про їх розташування та розміри.
• Цистоскопія – важливий спосіб діагностики пухлини міхура. Ендоскопічний огляд сечового міхура з можливістю зробити біопсію.
• Цистологічне дослідження сечі на атиповість клітин (якщо не вдалося взяти біоптат на дослідження).