Хондроматоз

Суглобові захворювання є одними із найпоширеніших серед дорослого населення планети.

Одні з них мають запальний характер, інші виникають через вікові зміни в організмі. Але є й патології, причини яких остаточно не з’ясовані. Наприклад, такі як хондроматоз. Це захворювання може вражати різні зчленування тіла, але частіше виникає у ліктьовому суглобі. Розглянемо основні прояви хондроматозу та методи його лікування.

Опис та основні фактори ризику

Хондроматоз ліктьового суглоба – це хвороба, при якій у порожнині зчленування виникають невеликі хрящові тільця. Вони мають округлу форму і діаметр зазвичай до 2 см. Спочатку ці утворення вільно пересуваються суглобовою порожниною, але в міру їх розвитку і обростання сполучною тканиною вони починають заважати рухам руки і завдають біль. Число таких тілець може досягати кількох десятків і навіть сотень.

Причини виникнення хондроматозу остаточно не з’ясовані. Але більшість вчених дотримується думки, що він виникає через порушення росту хрящів ще в період внутрішньоутробного розвитку плода. Також хвороба може виникнути через переродження хондроцитів у суглобовій оболонці, пов’язаного з порушенням обмінних процесів в організмі або іншими причинами зовнішнього характеру.

Іноді захворювання виникає в результаті перелому, коли невеликі уламки не приростають до кістки, а навпаки, віддаляються від неї і продовжують безперешкодно рухатися всередині суглоба. Потім вони обростають сполучною тканиною, збільшуються в розмірах і набувають характерної округлої форми.

Додатковими провокуючими факторами ризику можна вважати:

• травми кінцівок;
• інфекційні захворювання;
• інтенсивні фізичні навантаження.

Спадковість, на думку вчених, не відіграє ролі у розвитку хондроматозу. Принаймні сімейних випадків такого ураження ліктьових суглобів виявлено не було.

Види та форми хондроматозу

Хондроматоз ліктьового суглоба найчастіше виникає у чоловіків віком до 35 років. Але іноді він діагностується у дітей грудного віку. У зв’язку з цим виділяють дві основні форми цієї патології:

• вроджений – зумовлений неправильним розвитком хрящової тканини на внутрішньоутробному етапі;
• постанатальний – Викликаний якими-небудь зовнішніми факторами. Найчастіше має доброякісний характер (хондрому), але в вкрай поодиноких випадках хвороба перероджується в хондросаркому.

У медичній науці прийнято ще одну класифікацію хондроматозу. Відповідно до неї хвороба може набувати однієї з трьох форм:

• стабільний – при цій формі хвороби в порожнині зчленування є незначна кількість хрящових тілець. А нові вузлики не утворюються або цей процес відбувається дуже повільно;
• прогресуючий – спостерігається інтенсивне зростання хрящових вузликів, та його кількість постійно зростає і може сягати кількох сотень;
• рідкісний – може зосереджуватися у піхвах сухожиль і слизових сумках, до цього типу відноситься остеоматоз.

Прояви та перебіг хвороби

Хондроматоз ліктьового суглоба спочатку не має якихось специфічних проявів. Відзначається біль під час фізичних навантажень, хрускіт та клацання у пошкодженому районі. Загалом розвивається захворювання так само, як підгострий артрит. Відзначається невелика набряклість у районі пошкодженого суглоба, почервоніння та припухлість шкіри, а також невелика локальна гіпертермія.

Ліктьова та вінцева ямка не визначаються. Найбільші утворення вдається промацати пальцями, якщо вони розташовані поверхово. Характерною ознакою хондроматозу є його симетричність – пошкоджуються обидва суглоби.

Прояви хвороби залежать від локалізації утворень. Якщо вони виявляються між поверхнями тих кісток, які утворюють суглоб, то викликають біль та обмеження рухливості, виникає повне або часткове блокування роботи зчленування. Коли хрящові вузлики виходять межі суглобового простору, неприємні відчуття проходять, а рухова здатність відновлюється.

Якщо хондроматоз не лікувати, може призвести до повної нерухомості ліктьового суглоба. Крім того, під час руху новоутворення травмують гіаліновий хрящ на поверхні зчленування. Згодом через це може розвинутися остеоартроз.

Діагностика

Діагностику проводять, ґрунтуючись на анамнезі пацієнта та інформації про отримані раніше травми, а також виключивши інші можливі патології. Визначити хондроматоз ліктьового суглоба можна візуально, ґрунтуючись на результатах КТ, УЗД та МРТ. У деяких випадках потрібне гістологічне дослідження сіонвііальної оболонки. Рентгенографія не може достовірно визначити кількість та будову хрящових тілець – це пов’язано з тим, що на знімку з’являються ті внутрішньосуглобові утворення, які містять солі кальцію.

Для підтвердження діагнозу потрібна артроскопія та біопсія. Це дає можливість переконатися у наявності внутрішньосуглобових тіл та дослідити стан поверхонь зчленування. Також за допомогою цих методів можна визначити кількість, розміри та будову хрящових вузликів та, крім того, відрізнити патологію від кальцинозу та артрозу. Артроскопія особливо ефективна у випадках, коли новоутворення не кальциновані, через що їх неможливо визначити шляхом рентгенографії.

Хондроматоз ліктьового суглоба: лікування

Хондроматоз неможливо позбутися консервативними засобами. Він піддається тільки хірургічному лікуванню, а саме видаленню всіх хрящових тілець із внутрішньосуглобового простору. Обсяг втручання визначається формою хвороби, ступенем ураження суглоба та кількістю хрящових вузликів.

На пізніх етапах хвороби показано синовектомію, тобто висічення пошкодженої частини зчленування, включаючи всю область з новоутвореннями. Вона може бути як повною, так і частковою. При запущених випадках, коли захворювання протікає вже довго і є прояви артрозу, проводять артропластику і замінюють хворий суглоб штучним протезом. Ці ж заходи вживаються в тих випадках, коли хвороба набуває злоякісного характеру.

На сьогоднішній день найбезпечнішим і щадним методом хірургічного лікування хондроматозу є артроскопія. При цьому ефективність методу дуже висока, особливо при невеликій кількості внутрішньосуглобових тілець. У ході операції у шкірі виконується кілька проколів. Один із них потрібен для того, щоб ввести артроскоп із камерою. Через інші провадиться видалення хрящових утворень.

Артроскопія має низку вагомих переваг у порівнянні з іншими методами лікування:

• всі маніпуляції проводяться під відеоконтролем, що дозволяє вже під час операції оцінювати ефективність відновлення рухливості;
• нема потреби робити широкі та довгі надрізи – це означає, що процес загоєння пройде швидше, і не залишиться шрамів;
• слабко виражений больовий синдром та набряк у післяопераційному періоді;
• мінімальна крововтрата в порівнянні з іншими видами операцій;
• після операції не потрібно довго перебувати у стаціонарі – достатньо одного дня;
• швидке відновлення – доведеться лише два тижні носити косинкову пов’язку на руці;
• висока ефективність при мінімальній травматичності.

У багатопрофільному медичному центру Garvis артроскопія проводиться на ультрасучасному обладнанні після ретельного обстеження. Вже за два тижні після операції ви зможете повернутися до звичного ритму життя.

Реабілітація та профілактика

Реабілітація після ліктьового хондроматозу передбачає передусім обмеження рухливості суглоба. Після артроскопії відновлення відбувається швидко та ефективно. Потрібно лише два тижні щадного режиму та носіння пов’язки косинки. Потім працездатність зчленування відновлюється за допомогою ЛФК, фізіотерапевтичних процедур та спеціальних вправ на тренажерах.

Що стосується профілактики патології, то складно виділити будь-які специфічні способи запобігти хондроматозу. Адже механізми розвитку цієї хвороби досі не з’ясовані. Тому можна надати стандартні рекомендації, а саме:

• уникати надмірного навантаження суглобів;
• не допускати розтягувань, переломів та інших травм;
• насичувати організм необхідними для суглобів вітамінами та мінералами.

Тепер ви знаєте, як діагностувати та лікувати ліктьовий хондроматоз. Якщо у вас є якісь проблеми із суглобами, звертайтеся до багатопрофільного медичного центру Garvis — тут вам допоможуть швидко, надійно та безпечно!

Записуйтесь на консультацію за телефонами: (095) 283-10-20/(067) 353-10-20 або за допомогою форми запису на нашому сайті.