Блог

Артрози – одні із найпоширеніших суглобових захворювань. Вони переважно мають віковий характер і розвиваються найчастіше після 40 років. Але є й форми, що виникають навіть у молодих людей. Одним із таких захворювань є акроміально-ключичний артроз плечового суглоба. Він неприємний тим, що заважає людині вільно рухатися та погано піддається лікуванню на пізніх стадіях. Тому варто докладно розглянути основні його ознаки та методи терапії.

Стопа людини зазнає колосального навантаження. Не дивно, що майже 80% людей зустрічаються з тими чи іншими проблемами цього органу. На стан стопи впливає багато факторів: рівень фізичної активності, професія, загальний стан здоров’я, вроджені патології та наше взуття.

Артроз тазостегнового суглоба (Коксартроз) характеризується прогресуючим перебігом та порушенням статичної та динамічної функції нижньої кінцівки на стороні ураження.

Одними з актуальних для жінок, які водночас складно піддаються лікуванню, є проблеми, пов’язані з сечовипусканням.

Ендометріоїдні кісти яєчників є одним із варіантів прояву ендометріозу. Це порожнини в яєчнику, що мають капсулу, вистелену клітинами, подібними до ендометрію і заповнені густим (іноді пастоподібним) вмістом коричневого кольору, за що ці кісти іноді називають «шоколадними». Розмір таких кіст буває від кількох міліметрів до десятків сантиметрів. Клінічні прояви (біль, дискомфорт, порушення менструального циклу) при цих кістах бувають далеко не завжди та не залежать від розміру кісти.

Ретроцервікальний (глибокий, інфільтративний) ендометріоз виникає при розташуванні його вогнищ безпосередньо біля шийки матки в ректовагінальній клітковині. Ретроцервікальний або позадушковий ендометріоз за частотою займає третє місце (після ураження матки та яєчників). Патогенез пов’язаний з перфорацією ендометріоїдних кіст яєчників, ретроградним закиданням менструальної крові, розростанням ендометріозу шийки матки.

До об’ємних утворень придатків матки відносяться пухлини яєчників та пухлиноподібні утворення придатків матки.

Аномалії статевих органів – це різні порушення анатомічної структури, що виникають ще на етапі внутрішньоутробного розвитку.

Підшлункова залоза – орган травної системи, розташований за очеревиною, за шлунком на задній черевній стінці. Підшлункова залоза ділиться на головку з гачкоподібним відростком, на тіло та хвіст. Головка залози належить до дванадцятипалої кишки.