Ушкодження, пов’язані з опорно-руховим апаратом
Голеностопи постійно відчувають навантаження вагою всього тіла, а тому вразливі до пошкоджень, інфекцій, запальних процесів та інших недуг. У найлегших випадках для лікування достатньо обійтися спокоєм ноги, носінням гіпсу або спеціальним фіксатором. Визначити серйозність ситуації допоможе фахівець ортопед.
Ушкодження, пов’язані з опорно-руховим апаратом, у медичній практиці зустрічаються досить часто. Одним з таких видів є патології гомілковостопного суглоба та стопи. За частотою виявлення такі травми поступаються лише ушкодженням коліна.
Гомілковостопний суглоб є суглобом блоковидного типу. Він утворений великогомілкової, малогомілкової та таранної кістками, основні рухи якого – це згинання-розгинання ступні. Оскільки ми часто ходимо, бігаємо, займаємося спортом – це створює велике навантаження на ноги в цілому та гомілковостопний суглоб зокрема.
З одного боку, суглоб надійно захищений від різноманітних травм, оскільки має щільний дотик поверхонь кісток. З іншого боку, саме ця якість у разі його пошкодження робить лікування та реабілітацію досить складним процесом.
Патології гомілковостопного суглоба можуть розвиватися у зв’язку з:
- травмою
- запальними процесами
- артроз
- інфекціями
- дефектами спини
- іншими недугами.
Якщо говорити про травми, то тут найчастіше має місце розтягнення зв’язок, вивих або підвивих стопи. У більш серйозних випадках може статися їхній розрив і навіть перелом кістки. Це може бути перелом кісточки, кістки п’яти і діафізів плюсневих кісток.
Запалення, артрити можуть виникати при травмах, інфекційних хворобах та порушення функціонування імунної системи організму. Сюди відносять тендиніт, який є запаленням ахіллового сухожилля.
Поширеною хворобою є подагра. Вона є запаленням великого пальця ноги і виникає внаслідок наявності дефектів вироблення сечової кислоти та обміну речовин.
При артрозі спостерігаються дегенеративні зміни гомілковостопного суглоба. Вони часто пов’язані з віком людини і вражають, як правило, не тільки кісточку, а й інші частини стопи. З віком так само може розвиватися розростання кісткової тканини – шпора п’яти. Причиною виникнення може бути взуття поганої якості або проблеми з харчуванням.
Патології суглоба через наявність різноманітних інфекцій можуть виникати через його ураження мікробами. Бактерії можуть потрапити в організм через кров, у разі наявності гнійних виділень та захворювань, що супроводжуються такими симптомами.
Остеохондроз, міжхребцеві грижі та різного роду радикуліти також часто стають причиною патологій гомілковостопного суглоба. Викривлення хребта стає причиною того, що на ноги йде неоднакова навантаження. Можливе їх виникнення і внаслідок утиску сідничного нерва.
Дефекти кісточки можуть стати наслідком та інших недуг. Наприклад, при такій недузі серцево-судинної системи, як тромбоз, відзначаються сильні болі в гомілковостопному суглобі. Подібні ознаки можуть виникати під час проблем нервової системи, дисплазії чи плоскостопості.
Існує і так званий тарзальний (тунельний) синдром. Він є пошкодженням нервів гомілкостопа внаслідок їх здавлювання.
Причини появи дефектів м’яких тканин бувають зовнішні та внутрішні
До перших відносять:
- фізичні навантаження суглоба
- травми
- запровадження гормональних препаратів.
Серед внутрішніх причин виділяють:
- уроджені дефекти суглоба
- дисбаланс м’язів
- гіподинамію
- неполадки із кровопостачанням окремих областей сухожилля
- вікові зміни у організмі.
Симптоми патологій гомілковостопного суглоба
При нетяжких ураженнях недуга може і мати яскраво виражених симптомів. На початкових етапах можна спостерігати невеликий набряк у зоні гомілковостопного суглоба, незначні больові відчуття при ходьбі та пальпації, у деяких випадках обмеженість у рухах.
В основному ті чи інші ознаки виявляються виходячи з причин виникнення патології гомілковостопного суглоба. Внаслідок травми може спостерігатися і досить сильний біль, а також нестабільність кісточки. У разі перелому кістки, крім больового синдрому, буде явно помітний набряк стопи та неможливість нормального здійснення рухів.
Якщо у пацієнта відбувся вивих або підвивих гомілкостопа, то проглядається візуальна деформація стопи, а також велика гематома. Таке часто спостерігається у людей із слабким зв’язковим апаратом.
При запальних процесах проглядається біль, набряк, обмеженість рухів та почервоніння шкіри. Після проведення протизапального лікування такі симптоми швидко минають.
У разі артрозу характерним є плавне наростання больових відчуттів. Тут першому плані виступає скутість у рухах, можливі крайові розростання кісток.
При проблемах з хребтом біль може відчуватись у сідниці, поширюватися по всій поверхні ноги та доходити аж до п’яти. У разі патологій стопи спостерігаються неприємні відчуття в ділянці п’яти, кісточок та пальців ніг. Можлива скрута ходьби.
Лікування гомілковостопного суглоба
Лікування патологій гомілковостопного суглоба залежить від ступеня тяжкості його ушкодження. При невеликих дефектах можна обмежитися спокоєм ноги та захистом від перевантажень. У разі опухання ноги необхідно тримати ногу в такому положенні, щоб вона знаходилася вище за рівень серця.
Дозволяється також застосування бинта і компресів з льоду. Робляться такі процедури на 10-15 хвилин щодня з метою зменшити болючі відчуття і зняти набряк. У разі потреби можна використовувати протизапальні лікарські препарати, аналгетичні мазі та стероїдні гормони.
Якщо ж пошкодження має серйозніший характер – це привід звернутися до лікаря. Він проведе повну діагностику, щоб встановити точний діагноз. Для цього можуть взяти аналіз крові, зробити рентген та провести УЗД. За потреби можуть призначатися інші методи дослідження.
Після цього буде обрано один з методів, який найбільше підійде для лікування кожного конкретного випадку. Наприклад, у разі вивиху кісточки – накладають гіпс, щоб стискати зв’язки і підтримувати їх на потрібному місці до повного відновлення. Може також застосовуватися спеціальний гомілковостопний фіксатор.
Невід’ємною частиною лікування найчастіше є фізіотерапевтичні процедури, такі як фонофарез, електрофарез, магніотерапія. Вони посилюють дію ліків та сприяють зняттю запального процесу. У деяких випадках рекомендується масаж.
Якщо причина патології криється в якомусь іншому захворюванні – лікувати потрібно його, а проблема з гомілковостопом пройде самостійно в міру одужання.
Негативно на стопи впливає надмірна маса тіла, тому необхідно контролювати свою вагу та тримати її в нормі. Те саме можна сказати про носіння вузького незручного взуття, особливо на високих підборах. Тому курс лікування часто включають використання ортопедичних пристроїв.
У тому випадку, якщо всі вищевказані методи боротьби з недугою не допомагають у рятуванні від неприємних симптомів пошкодження гомілковостопного суглоба і стан хворого тільки погіршується, швидше за все, знадобиться оперативне лікування.
Останніми роками стало популярним протезування. Частіше такі операції показані щодо людей похилого віку.
Реабілітація гомілковостопного суглоба
Процес відновлення після травми гомілкостопу залежить від багатьох факторів: виду ураження, ступеня його тяжкості, обраного способу лікування, а також від індивідуальних особливостей організму кожного пацієнта. У середньому, терміни реабілітації можуть змінюватись від 1 до 5 місяців.
У процесі відновлення застосовуються такі методи:
Фізіотерапія має ефективну додаткову фізичну дію і може застосовуватися і при гострих періодах хвороби і в подальшому в процесі реабілітації. Вона проста у своєму проведенні, при цьому не завдає жодної шкоди організму.
Масаж використовується розробки суглобів разом із фізичними вправами. На сьогоднішній день їх існує досить велика кількість, серед яких можна вибрати ті, що найбільше підходять саме у вашому випадку.
У багатопрофільному медичному центру «Garvis» досвідчені травматологи-ортопеди нададуть інформативну консультацію у разі наявності патологій гомілковостопного суглоба та знайдуть індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Завдяки цьому в найкоротші терміни буде визначено правильний діагноз, визначено та призначено методику лікування, а також подальшу реабілітацію.
