Захворювання сечового міхура

Симптоми та ознаки хвороби сечового міхура

На початкових стадіях хвороби людина може відчути жодної яскраво вираженої симптоматики. У разі виявити захворювання сечового міхура можна за профілактичних оглядах (відхилення від норми у загальному аналізі сечі).

До основної симптоматики захворювань сечового міхура належить таке:

• зменшилася кількості сечі, що виводиться (олігурія)
• виник дискомфорт при сечовипусканні (біль, печіння), також почастішали позиви до сечовипускання
• поява нетримання сечі
• почуття неопорожненості сечового міхура
• з’явилася кров у сечі (гематурія)
• може спостерігатися помутніння сечі та поява слизу
• загальне нездужання, підвищення температури.

Щоб діагностувати та з’ясувати причини захворювань, необхідна консультація лікаря-уролога. Він призначить необхідні в даному випадку дослідження та лікування.

Причини виникнення хвороб сечового міхура

Сечовий міхур людини спочатку досить стійкий. Для захисту від інфекцій він покритий спеціальною слизовою оболонкою.

Деякі з причин виникнення захворювань сечового міхура:

• переохолодження
• тривала дієта
• хронічні стреси
• сильна втома
• внутрішні ушкодження (камені у сечовому міхурі)
• хімічні ушкодження (лікарські препарати).

Діагностика захворювань сечового міхура

Основними способами діагностики цих захворювань є:

• лабораторні дослідження (загальноклінічні та біохімічні)
• УЗД (ультразвукове дослідження) сечового міхура. Визначення залишкової сечі
• Трансректальне ультразвукове дослідження передміхурової залози (ТРУЗІ)
• уретроскопія
• цистоскопія
• екскреторна урографія
• рентгенографія сечових шляхів
• дослідження виявлення каменів і звужень (стриктур).

Лікування хвороб сечового міхура у чоловіків та жінок

Методи лікування цих захворювань дуже індивідуальні, і мають бути комплексними. У разі утворення каміння або пухлин у сечовому міхурі рекомендується оперативне втручання.

Лікування зазвичай включає:

• Антибіотики (антибактеріальні препарати)
• Протизапальні препарати
• Знеболювальні та спазмолітики
• Усунення функціонального порушення відтоку сечі
• Необхідна корекція сексуальних та гігієнічних факторів
• стимулювання природних захисних властивостей сечового міхура
• Імунотерапія
• Рясне пиття
• Фітотерапія
• Оперативні втручання (при каменях та пухлинах сечового міхура).