Захворювання стравоходу та діафрагми

Як уникнути шлункового рефлюксу

Для попередження шлункового рефлюксу значну роль відіграє діафрагма, яка є м’язово-апоневротичною перегородкою між порожниною грудей і черевною порожниною. Це тонкий, вигнутий опуклою стороною вгору м’яз, скорочення якого забезпечує розтягнення легень і дихання людини. У діафрагмі існує кілька отворів, через які проходять: аорта, нижня порожниста вена та стравохід. Стравохідний отвір діафрагми у співдружності з м’язами стравоходу та шлунка виконує функцію клапана, перешкоджаючи рефлюксу – закидання вмісту шлунка у стравохід.

При підвищенні внутрішньочеревного тиску, що виникає при: напруженні, зміні конституції людини, після травм, стравохідний отвір діафрагми розширюється. Як наслідок – порушується клапанна функція шлунково-стравохідного переходу. Початковий відділ шлунка виходить за межі черевної порожнини, формується грижа стравохідного отвору діафрагми, клінічні прояви якої зумовлюються рефлюксом вмісту шлунка в стравохід.

Такий розвиток патологічного процесу сприяє запаленню та ерозії слизової оболонки стравоходу, її трансформації, аж до розвитку пухлинного процесу, на тлі рефлюксу, що розвивається, розвиваються такі ускладнення як кровотеча, рецидивне запалення бронхів і легень.