Жовч, що виробляється клітинами печінки, є одним із основних секретів, необхідних для процесів травлення, які проходять у тонкій кишці. Для доставки жовчі від печінки до дванадцятипалої кишки призначені позапечінкові жовчні протоки, якими жовч потрапляє в кишку і жовчний міхур, в якому відбувається накопичення жовчі в міжтравний період.
При попаданні в дванадцятипалу кишку закисленої харчової грудки, яка, впливаючи на рецептори, сприяє виділенню травних гормонів, що впливають на розкриття великого дуоденального сосочка та скорочення жовчного міхура. При цьому жовч виділяється у кишку.
Накопичення жовчі в жовчному міхурі в міжтравний період призводить до її концентрації, а при порушенні її хімізму можливе випадання кристалів, які є центрами кристалізації та утворення конкрементів. Саме конкременти в жовчному міхурі є його основною патологією. Наявність каменів у жовчному міхурі є причиною розвитку хронічного та гострого калькульозного холециститу.
Саме ці захворювання є найчастішою причиною звернення за медичною, у тому числі хірургічною допомогою.