У якому випадку слід звернутися за консультацією в лікаря-ендокринолога?
Якщо з Вашим організмом без видимих причин сталися такі речі:
- Ви схудли або одужали
- З’явилася сухість у роті, спрага, ви стали частіше мочитися
- Стали втомлюватися швидше звичайного, з’явилася підвищена дратівливість
- Ви стали погано переносити холод чи спеку
- Відзначаєте появу набряків, сухість шкіри
- Помічаєте тремтіння в руках або тілі
- Вас турбує пітливість, підвищений апетит
- З’явився дискомфорт, біль на передній поверхні шиї, ком у горлі
- Стало випадати волосся на голові, або надмірно рости у жінок над верхньою губою, підборіддям, стегнах, по білій лінії живота, навколо сосків, з’явився вугровий висип, «розтягування» на шкірі стегон, грудей рожевого, бордового або фіолетового кольору
- Ваш сон порушився, з’явилася сонливість.
Майже всі з перерахованого людина може списати на банальну втому, підвищені навантаження на роботі, або наслідок нещодавно перенесеної застуди. Тому найвірнішим способом виявити захворювання щитовидної залози на ранній стадії є щорічне відвідування лікаря-ендокринолога з метою профілактичного огляду.
Щитовидна залоза
Щитовидна залоза – заліза внутрішньої секреції, яка виробляє ряд гормонів, що регулюють практично весь обмін речовин в організмі людини. Щитовидна залоза розташована на передній поверхні шиї, безпосередньо під щитовидним хрящем трахеї
Щитовидна залоза складається з двох бічних часток (права та ліва) та перешийка. У 10-15% є додаткова пірамідальна частка, що відходить вгору від перешийка.
Щитовидна залоза разом з іншими залозами внутрішньої секреції входить до ендокринної системи органів органів, що виробляють біологічно активні речовини (гормони). Тканина щитовидної залози продукує тиреоїдні гормони, що виділяються в кров, — тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Діяльність щитовидної залози і, отже, утворення Т4 та Т3 контролюється тиреотропним гормоном (ТТГ), що виробляється у гіпофізі.
Гормони щитовидної залози стимулюють обмін речовин практично у всіх клітинах та регулюють практично кожен процес в організмі – дихання, серцеву діяльність, обмін речовин, емоційний стан, сон, рух. Недостатнє надходження йоду з їжею викликає перебудову функції щитовидної залози. У разі дефіциту йоду знижується синтез і секреція гормонів Т4 і Т3, котрим йод є «будівельним матеріалом». Це призводить до активації виділення тиреотропного гормону (ТТГ). Підвищення концентрації ТТГ є одним із критеріїв (індикаторів) наявності дефіциту йоду. Під впливом ТТГ у щитовидній залозі відбувається адаптація до дефіциту йоду – стимулюються механізми активнішого захоплення йоду щитовидною залозою, прискорюється засвоєння йоду, збільшується маса залози для вироблення необхідної кількості гормонів. В результаті щитовидна залоза збільшується в об’ємі, формується зоб. Ендемічний зоб є сприятливим чинником у розвиток багатьох захворювань щитовидної залози, зокрема вузлових новоутворень і раку.
Клінічне поняття «вузловий зоб» поєднує морфологічно різноманітні патологічні стани щитовидної залози, які потребують різних підходів у лікуванні, а висока його поширеність у населення зумовлює актуальність проблеми та пошук нових методів лікування. Не вдаючись у морфологічні подробиці, можна умовно виділити три основні групи утворень: – неопластичний зоб, зоб, пов’язаний з аутоімунним тиреоїдитом і колоїдний зоб, що проліферує. Перша група – неопластичний зоб, як правило, потребує оперативного лікування, оскільки доопераційними обстеженнями неможливо виключити злоякісний процес. Щодо другої та третьої груп існує кілька методів лікування.
Методи лікування вузлових утворень щитовидної залози
Традиційними методами лікування вузлових утворень щитовидної залози є хірургічне лікування (видалення патологічної освіти) та консервативна терапія (застосування синтетичних тиреоїдних гормонів). Істотними недоліками цих методів є низька ефективність, велика кількість ускладнень (консервативніше лікування); травматичність, можливість рецидивування, розвиток недостатності функції щитовидної залози – гіпотиреозу після хірургічного лікування, а також зміни у роботі внутрішніх органів – від серцебиття та зміни емоційного статусу до порушень роботи репродуктивної системи.
В останні роки при лікуванні різних захворювань щитовидної залози дедалі частіше використовуються малоінвазивні надшкірні втручання під ультразвуковим контролем. Вони дозволяють усунути патологічний осередок в результаті безпосереднього впливу на нього фізичних (лазер) і хімічних (склеротерапія етанолом) факторів, зберігаючи при цьому основну масу гормон – тканини щитовидної залози, що продукує.
У багатопрофільному медичному центру Garvis використовується весь арсенал сучасних мініінвазивних методів хірургічного лікування вузлових утворень щитовидної залози. Досвідчений медичний персонал та сучасне обладнання дозволяють обґрунтовано вибрати лікувальну тактику та надати кваліфіковану медичну допомогу таким хворим. У своїй роботі ми дотримуємось найкращих європейських стандартів лікування.
