Грижа стравохідного отвору діафрагми

Діафрагма — тонка перегородка, що складається зі зв’язок і м’язових тканин та розмежовує черевну порожнину від грудної. В центральній частині діафрагми знаходиться ряд отворів для проходу сухожиль, кровоносних судин (верхньої порожнистої вени та головної артерії), пучків нервів та стравоходу. Якщо з певних причин м’язова тканина стає більш еластичною, стравохід та відділи шлунка можуть зміститися в грудну порожнину крізь стравохідний отвір у діафрагмі. Така патологія — одна з найпоширеніших у гастроентерології, вона має назву діафрагмальна грижа стравоходу.

Що таке діафрагмальна грижа

Випинання внутрішньочеревної ділянки стравоходу, зворотного клапана шлунка, прилеглих до них петель кишківника в порожнину грудної клітки крізь отвір у діафрагмі буває вродженим або набутим. На початкових етапах випадання органів відбувається досить рідко. Однак під впливом провокативних чинників (високої фізичної активності, нападів кашлю, надмірного споживання їжі) патологія прогресує і випадання внутрішніх органів стає постійним.

При утворенні діафрагмальної грижі робота сфінктера стравоходу порушується, відбувається зворотна перистальтика кишківника і вміст шлунка може потрапляти в стравохід разом з кислотою. За статистикою, хвороба частіше зустрічається у жінок після вагітності та пологів, а також у пацієнтів віком 60 – 70 років.

Діафрагмальні грижі поділяються на два типи:

• Аксіальні (ковзаючі). Така патологія утворюється найчастіше. Її особливість полягає в тому, що гастроезофагеальний сфінктер, відділи шлунка і внутрішньочеревна ділянка стравоходу розміщуються в порожнині грудної клітки вище діафрагми.
• Параезофагеальні. Це важка форма патології, при якій гастроезофагеальний перехід знаходиться в природному положенні, а дно шлунку випадає в грудну клітку через розширений сфінктер. При такій патології необхідне хірургічне лікування, оскільки існують високі ризики защемлення внутрішніх органів.

Залежно від стану пацієнта розрізняють три ступені хвороби:

• перший — внутрішньочеревна частина стравоходу випинається в грудну порожнину, при цьому гастроезофагеальний сфінктер розташовується на рівні діафрагми, а шлунок прилягає до анатомічної перегородки;
• другий — черевний відділ стравоходу розміщений в грудній порожнині, а верхній фрагмент шлунка розташовується у сфінктері діафрагми;
• третій — нижня частина стравоходу, кардія та тіло шлунку розташовані вище за діафрагму.

Від чого з’являється ГСОД

Появу грижі провокує висока еластичність тканин, що формують стравохідний отвір. Іноді випинання формується у пацієнтів з аномально коротким стравоходом або високо розташованим шлунком. Спровокувати розвиток захворювання можуть чинники, які підвищують внутрішньочеревний тиск:

• сильний кашель;
• травми живота;
• вагітність;
• порушення в травній системі (скупчення газів, часті запори).

Крім цього, причинами розвитку ГСОД є:

• великі фізичні навантаження;
• підняття важких предметів та виконання силових вправ;
• ожиріння;
• різкі нахили вперед;
• дистрофічні зміни в м’язово-зв’язковому апараті шлунка та стравоходу;
• запальні захворювання відділів ШКТ;
• патологічне скупчення рідини в порожнині очеревини.

Чим небезпечна грижа стравохідного отвору діафрагми

Ковзаюча грижа стравохідного отвору діафрагми небезпечна тим, що часто стає причиною таких важких ускладнень, як:

• Рефлюкс, або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, при якій знижується тонус стравохідного сфінктера та втрачається його здатність до скорочення після їжі. Внаслідок цього у пацієнта відбувається відтік вмісту шлунку в стравохід, що призводить до запалення слизової, появи пептичних виразок, пептичного стенозу, перфорації стінок органу.
• Защемлення внутрішніх органів. Зазвичай здавленню піддаються відділи шлунку, що вийшли у сфінктер діафрагми. Такий стан може спровокувати розвиток гнійного запалення аж до летального наслідку. Для звільнення шлунка потрібне хірургічне втручання.
• Шлункова кровотеча. Розвивається на тлі виразок, ерозій шлунку та стравоходу. Зазвичай має потайний характер, проявляється кривавою блювотою та загальною слабкістю, часто буває причиною втрати свідомості.
• Синдром Баррета. Патологія належить до передракових станів, при яких багатошаровий плоский епітелій слизової оболонки стравоходу заміщається атиповим циліндричним епітелієм.

Симптоми діафрагмальної грижі та способи діагностики

Прояв симптомів захворювання обумовлюється розмірами діафрагмальної грижі. На початкових етапах хвороби багато людей не звертають на них уваги. Причинами для звернення за медичною допомогою є:

• біль за грудиною з тенденцією до посилення при фізичних навантаженнях та виконанні вправ, особливо при нахилах;
• серцеві болі, аритмія, прискорене серцебиття;
• печія, регулярні напади нудоти та блювоти, тривала гикавка, неприємні відрижки;
• біль в епігастральній ділянці;
• утруднене ковтання (дисфагія);
• відчуття переповнення шлунка під час їжі, швидка насиченість;
• розвиток задишки, ціаноз, поява специфічного хрипу в голосі.

Методи лікування ГСОД

Вибір способу лікування залежить від того, наскільки точно встановлений діагноз. В багатопрофільному медичному центру Garvis використовується сучасне діагностичне обладнання, що дозволяє проводити:

• рентгенологічне дослідження із застосуванням сульфату барію в якості контрастної речовини;
• КТ органів черевної порожнини;
• КТ органів грудної клітки;
• ендоскопічне обстеження ділянок стравоходу, порожнини шлунка, дванадцятипалої кишки;
• лабораторні дослідження сечі та крові.

Лікування діафрагмальної грижі проводиться хірургічним способом.

Лапароскопія грижі стравохідного отвору діафрагми

Перевагою нашої багатопрофільного медичного центру є застосування малоінвазивної лапароскопії для лікування діафрагмальних гриж будь-яких розмірів. Суть методу полягає в тому, що при лапароскопії через 4 невеликих проколи відбувається повернення внутрішніх органів у своє звичне анатомічне місце з плевральної в черевну порожнину. Далі виконується крурорафія, при необхідності виконується пластика з використанням сітчастих імплантів. Після цього проводиться фундоплікація і гастропексія.

Ендоскопічна операція дозволяє усувати найскладніші грижі. До переваг лапароскопії відносяться: мала травматичність, незначні втрати крові, короткочасне перебування пацієнта в стаціонарі (не більше 2 – 3 діб), швидке відновлення працездатності.

Профілактика

Превентивні заходи — найкращий спосіб запобігти появі та розвитку патологічного випинання. Для профілактики грижі виконуйте наступні рекомендації лікарів:

• правильно харчуйтеся, дотримуйтеся спеціальної дієти та уникайте переїдання, особливо за 2,5 – 3 години до сну;
• підтримуйте вагу тіла в межах норми;
• відмовтеся від вживання алкоголю та паління;
• вживайте їжу дробно, невеликими порціями 5 – 6 разів на день;
• уникайте виконання важкої фізичної роботи, підняття важких предметів, а також різких нахилів вперед;
• робіть вправи для зміцнення м’язів черевного преса та тонусу діафрагми.

Пацієнтам з діагностованою діафрагмальною грижею ми рекомендуємо:

• регулярно відвідувати лікаря-гастроентеролога, щоб контролювати стан органів травної системи;
• своєчасно лікувати ускладнення, які виникають;
• приймати курсом препарати, призначені лікарем.